Львів
п'ятниця 06 серпня, 2010, 10:18
759
1
-a A+

Центр дослідження галицької юдаїки не здається

Центр дослідження галицької юдаїки звернувся із проханням внести у порядок денний наступного засідання сесії Львівської міськради питання про передання колишнього помешкання світлої пам’яті доктора мистецтвознавства Фаїни Петрякової.

Науковий центр юдаїки та єврейського мистецтва ім. Ф.Петрякової був заснований зусиллями єврейської громади на чолі з паном Мейлахом Шейхетом у помешканні Фаїни Петрякової за адресою Менделеєва, 14/4 у Львові, відколи несподівано на початку червня 2002 року внаслідок медичної помилки пішла з життя відома дослідниця української порцеляни й гути, залишивши великий персональний архів. Тоді ж було ініційовано і створення музею у цьому помешканні.

Нагадаємо, що на минулому засіданні Львівської міськради питання про надання неприватизованого приміщення площею 112 кв.м, яке є комунальною власністю, під діяльність Центру було опротестоване депутатами-свободівцями. Однак, за словами Мейлаха Шейхета, він має намір і далі переконувати міськраду у важливості вирішення цієї проблеми.

«Виникла юридична колізія: чи платити нам як за квартиру, чи оренду місту. Думаю, що депутати не були в достатній мірі ознайомлені із проблемою. Ми передали міському голові Львові всі документи щодо цієї квартири й програми нашої діяльності. Ми вважаємо, що Центр є дуже важливим для Львова. Бо зосереджується на вивченні історії міста, Галичини, україно-єврейських стосунків. Ми трактуємо єврейську культурну спадщину як невід’ємну частину української культурної спадщини. Для популяризації цієї позицію відбулося вже чимало семінарів та конференцій, ми видали збірник наукових праць і готуємо іще. Нещодавно ми отримали два гранти на вивчення колекції юдаїки в музеях України та на дослідження зміни парадигми в україно-єврейських взаєминах. Ми намагаємося зрозуміти історію наших народів, які зазнали страшних тортур, поневірянь, – ці аспекти єднають наші два народи, які проживали на одній землі й постраждали від свавілля тоталітарних режимів. На жаль, суспільна думка зорієнтована в неправильному керунку, оскільки беруться окремі постаті й на них проектуються відносини між народами. Натомість варто розглядати ідеології, бо постаті були частково чинниками тих ідеологій, а частково – просто людьми, що помилялися. Ми не маємо права генералізувати ті помилки й негативні аспекти історії наших народів. Слід проаналізувати, чому вони сталися й відійти від них, залишивши тільки ті позитиви, які нам важливі для спільного майбутнього. Як і раніше, певні треті сили намагаються нас сварити. Але ми повинні зробити так, щоб вони перестали впливати на наші відносини. Нам потрібні добрі, робочі стосунки, щоб наші етноси розвивалися паралельно й водночас разом. Щож до музею у колишній квартирі Фаїни Петрякової, то він фактично відкрився, є зареєстрованим за її адресою. Попередньо міська рада йшла нам назустріч, ухвалюючи рішення про створення Центру й музею. Ми здійснили інвентаризацію мистецтвознавчого доробку Фаїни Петрякової, – просто дивно, скільки вона встигла зробити досліджень про українське скло, кераміку, порцеляну. Усе її життя були присвячено розкриттю того, як народні мотиви втілилися у творчості українських керамістів та гутників. Останні роки вона вивчала як українську юдаїку, так і взаємовпливи наших двох культур в контексті спільної історії. Я впевнений, що міська рада перегляне своє останнє рішення. Ми готові будемо виступити й пояснити ситуацію. Сподіваюся рішення буде впорядковане в юридичному плані», – сказав Мейлах Шейхет.

Довідка ЗІКу

Фаїна Сергіївна Петрякова – видатний український науковець, доктор мистецтвознавства, доцент кафедри скла Львівської Академії мистецтв, професор Інституту народознавства, завідувач фондів Львівського музею етнографії і художнього промислу.

Випускниця філологічного факультету Львівського державного університеті ім. І. Франка, мистецтвознавчого відділення Ленінградського інституту живопису, скульптури й

архітектури ім. І. Рєпіна, аспірантури Московського науково-дослідного інституту художньої промисловості. Захистила кандидатську дисертацію «Українське гутне скло»1974 р. Видала монографії та альбоми «Українське гутне скло»(1975), «Сучасне українське художнє скло» (1980), «Украинский художественный фарфор (конец XVI – начало XX ст.» (1985)

Її спадщина – це академічна історія розвитку окремих видів українського мистецтва. Двадцять років праці присвятила підготовці енциклопедії-довідника «Юдаїка в музейних збірках України» та «Зведеного ілюстрованого наукового каталогу юдаїки». Брала участь у підготовці виставок «Єврейське традиційне мистецтво ХVІІ – початку ХХ ст.» із колекції видатного діяча єврейської культури в Галичині Максиміліана Гольдштейна, що зберігаються у музейних фондах Львова – Львів (1990 р.), Київ (1991 р.), Краків (1993 р.), Тель-Авів (1994 р.).

Коментарі 1
  • Рост 6 Серпня 2010 14:00
    Галицький рагуль не буде думати про якесь жидівське мистецтво. З того зупи не звариш. То ж не воювати із донецьким і не "обкладати....ми" Яника.
    відповісти
Новини Кіно
Завантаження...