Сергій Тігіпко: Україні потрібен прагматизм

Липень03200918:15

Ющенко, Тимошенко і Янукович уже не будуть основними гравцями

– Ви збираєтесь брати участь у президентських виборах. Обгрунту йте, будь ласка, своє рішення, враховуючи те, що основна боротьба буде між такими кандидатами, як Тимошенко, Ющенко, Янукович і політологи кажуть, що у вас немає шансів.

– Які рейтинги були півроку тому? З яких рейтингів починав президент Ющенко? Куди все ділося? У нас зараз важкі часи. Виникає питання: що роблять ці політики, щоб їх покращити? Де вони, ці основні гравці? Де ця політична еліта, і що вона робить для країни? Оце буде з їх рейтингами. Побачите, що буде з ними через два місяці. Я не вірю, що це будуть основні гравці. Основні гравці будуть нові. Вже сьогодні всі дослідження показують, що 50% не будуть голосувати за старих. А серед молодих, нових я спробую поконкурувати. Я люблю це слово – конкуренція. Я серйозно взявся за цю справу. Повірте мені, пасти задніх не буду.

– Як ви ставитеся до визвольної війни, до визнання за учасниками УПА статусу ветеранів війни, а також до ідеї двох державних мов в Україні – української і російської?

– Я б хотів вас трішки розчарувати. Якщо ми знову під час цієї виборчої кампанії будемо обговорювати ті питання, які нас роз’єднують, це буде колосальною помилкою для всіх нас. Ми велика країна. Ми абсолютно різні. Я тільки-но повернувся з Одещини. Я там програв одну аудиторію, тому що не зміг їм довести, що друга російська Україні не потрібна. Я залишився при своїй думці, але я програв аудиторію. Вони абсолютно в цьому переконані. І вони теж живуть в Україні і є громадянами України. Нам потрібно забувати про ті моменти, які нас роз’єднують. Ми ніколи не станемо великою Україною, поки ми кожного разу під час всіх виборів будемо ділити країну навпіл. Це не вихід.

Якщо ми справжні патріоти, то ми повинні боротися за суть, за зміст, а не за форму. Але набагато легше говорити по формі: сказав, поділив і взяв свій сектор. Потрібен, в першу чергу – прагматизм. Ми були двадцятою економікою в світі за часів Радянського Союзу. Сьогодні – 43. Кожного року втрачаємо по одному-два місця. За освіченістю ми були п’ятою нацією, зараз – п’ятдесяті. Куди далі? Ми нічого не зробили з охороною здоров’я. Ми нічого практично не зробили з освітою. Про це говорити, чи про інше, що нас ділить? Знову Росія, НАТО, мова, УПА і т.д. Це важливі питання, але давайте домовимось – і я вважаю, що це коректно. Те, що нас роз’єднає – на другий план. За всієї поваги до важливості цих питань. Оце буде мій підхід.

– Чим ви будете переконувати виборців голосувати саме за вас?

– Досвідом своїм. Я маю досвід і в бізнесі, і в державній службі. Я відчуваю себе абсолютно конкурентоспроможним. Друге, чим буду переконувати, – націленістю на результат. В нас багато розмов, а результату нема. Чому ми втратили більше всіх країн в Європі і в СНД? Чому в нас найвища інфляція, чому найбільше падіння виробництва промислового (30%) і ВВП (більше 20%)? Ми хіба найдурніші в Європі? Ні, в нас непрофесійні, неграмотні політики. У нас політична еліта, яка не може між собою домовитись. Я людина цілеспрямована: поставлю результат – буду досягати його.

– З ким би ви хотілися зустрітися в другому турі?

– В мене таке уявлення, що якщо вийду в другий тур – перемагаю всіх. Легше, безумовно, перемагати тих, хто вже був при владі, тому що можна спитати в них, чому не зробили. Я розумію, що важко справу робити. Але ви знаєте, таку бездіяльність і таке безвладдя, яке є в країні, важко уявити.

Будувати кампанію на бруді часу не вистачить

– Як ви вважаєте, скільки буде технічних кандидатів на цих президентських виборах?

– Дякую за таку делікатність. Мене в Одесі питали, чи я технічний кандидат Тимошенко. В Києві – чи я технічний кандидат Януковича. Технічні кандидати будуть тому що всі захочуть використати технологію. Але що буде працювати проти цього? Вже зрозуміло, що Верховна Рада до 2012 в такому складі не доживе. Якщо ти сьогодні когось підтримаєш, то це повинно бути дуже серйозно аргументовано, тому що ти втратиш на парламентських виборах. І я вважаю, що багатьох це втримає.

Скільки їх буде – не знаю. Думаю, що не дуже велика кількість, тому що багато грошей сьогодні на технічних кандидатів немає.

– Вам не здається, що у вас дуже схожий імідж з Арсенієм Яценюком – він банкір і ви банкір, він колишній урядовець і ви теж, він позиціонує себе як фінансист і ви також. Чим ви будете відрізнятися від Яценюка, коли прийде час виборів?

– Я вважаю, що у нас не найгірша схожість. По-друге, я дійсно думаю, що мені з Арсенієм Петровичем, можливо, в політиці десь в майбутньому буде набагато легше домовлятись. Разом працювали, знаємо один одного. В мене є свої ідеї, свої думки. Намагатися щось придумувати, щоб відрізнятися, я не буду. Я буду говорити те, що я вважаю за потрібне. У мене більше досвіду в комерційних структурах. А це теж дуже важливий рівень, тому що копійчину заробити, компанію побудувати, де працюють 7-10 тисяч людей, а я створював такі компанії з нуля, – нелегка справа і цей хліб теж треба поїсти для того, щоб зрозуміти, наскільки це важко.

– Ви прийшли в політику тільки на президентські вибори, чи й на парламентські?

– Ні, я зразу можу сказати, що в мене амбіції серйозні. Я зі своїми амбіціями вже сьогодні бачу 2015 рік.

– Чи буде на цій хвилі створена якась політична партія імені Тігіпка або якийсь рух?

– Я можу сказати, що це дуже важливий проект – побудова політичної партії. Я вважаю, що сьогодні політичних партій практично не існує. Я не бачу просто тієї демократії, яка повинна панувати в партії. Я бачу лідерські формування, з яких як тільки прибрати лідера, то не побачите практично партії – вона розсиплеться. Для того, щоб побудувати партію, потрібно три-чотири роки. Рух зробимо найближчим часом. По назві порадимось.

– Якщо буде створено рух, на кого він буде спиратися, зокрема, у Львівській області?

– У моїй команді буде мало відомих людей. Мені здається, що зараз потрібно трішки міняти команду і брати нових. І не треба боятися. Я доводив, що вмію формувати команду. Подивіться – Арсеній Петрович Яценюк. В 29 років я його призначив першим заступником голови Національного Банку. Абсолютно виправдав себе. Професійна, я би сказав, навіть талановита людина. І сьогодні я вважаю, що таким шляхом потрібно йти. Ніхто сьогодні не може сказати, що в нас нема таких людей. У нас багато таких людей.

– Ви так гарно говорите про свого найближчого конкурента Арсенія Яценюка. Ваша кампанія буде така доброзичлива? Ви будете доводити, що ви найкращий і не будете поливати брудом своїх опонентів, як це в нас часто буває?

– Мені здається, що будувати кампанію на бруді часу не вистачить. Потрібно проводити ідеологічну кампанію. Потрібно йти з ідеями і говорити про основні моменти, про які сьогодні ми практично забули. І для мене буде дуже гірко і дуже прикро, якщо ми скотимось на ті моменти, які нас постійно роз’єднують. Нам пощастило – ми велика країна. Нам пощастило, бо ми різні. Ми повинні це максимально використовувати.

Надзвичайно важливі питання по місцевій владі. Ми такого тут накрутили. Ми обов’язково повинні будемо повертатися до цих проблем, тому що якщо ми хочемо швидко відновити країну, нам потрібно, щоб було багато центрів ініціатив. На сьогодні наша місцева влада не дуже зацікавлена в цьому, тому що в 1998 році було14%, які місцева влада отримувала з центру, а сьогодні – 44%. Це означає, що все забрали до Києва.

Тому не потрібно, мені здається, бруду. Потрібно говорити прагматичні речі. Я не вірю, що Україна і українці не будуть від виборів до виборів ставати більш політично грамотними, більш політично прагматичними. У нас проблема – кожен десятий до кінця року буде безробітним. Тому зараз треба говорити про те, що болить. А проблемними є основні послуги: охорона здоров’я, комунальні, право захист, економія. От про це треба говорити.

Україні потрібен сильний Президент і економічний федералізм

– Якими мали би бути ваші перші кроки як Президента?

– Перш за все, нам треба вибудувати державну владу. Без цього нічого не вийде. Я переконаний, що нам потрібно посилювати президентську гілку влади. Україні потрібен сильний Президент. Коли буде централізована влада, більш серйозна і відповідальна, тоді буде легше вирішувати всі питання.

– А якими б були ваші перші кроки в економічній галузі?

– Безумовно, я б, перш за все, значно збільшив дефіцит бюджету України, що роблять США і Велика Британія. В нас основна проблема – це те, що нема покупців. Ми все можемо виготовити, але нема кому купувати. Якщо ми втратили зовнішніх споживачів, треба максимально збільшити внутрішній попит за рахунок державного замовлення. Ми сьогодні можемо купити багато житла і це потрібно робити. Завершити те будівництво, яке сьогодні незавершене.

Сьогодні можемо підходити до інфраструктурних речей. Яким чином побудувати всі об’єкти до «Євро-2012»? Це можна зробити за рахунок дефіциту бюджету. У 2004 ми працювали за цими схемами. Яким чином будувалася дорога «Одеса-Київ»? Державні чи комунальні підприємства випускали свої цінні папери, Нацбанк визнавав їх як заставу, комерційні банки купували, приходили з цими цінними паперами і отримували рефінансування.

Друге – терміново треба розібратися з банківською системою. Для цього потрібно швидко капіталізувати банки, в тому числі й за державний кошт. І це легко зробити, тому що в бюджеті вже визначені ці гроші. Нині нема тільки одного – фахівців, які б це могли зробити.

Наступне, що треба зробити – дерегуляція. Не можете дати рибу – дайте вудочку. Не заважайте. Далі – регуляція. Там, де потрібно зрегулювати, зрегулюйте таким чином, щоб люди знали чіткі відповіді.

Далі – знижувати податковий тиск. Давайте знизимо кількість податків. В нас сто податків і зборів, а в країнах Балтії – до сорока.

– Ви, як банкір, можете спрогнозувати, що буде з курсом української гривні?

– У нас практично збалансована зовнішня торгівля, а це найголовніше, що потрібно для стабілізації гривні. Крім того, вже немає такого ажіотажного попиту, який був раніше. Тому сьогодні є всі підстави, щоб мати гривню стабільною. Щоправда, крім одного – платежів за газ. Це питання буде вирішуватися або за рахунок валютних резервів Нацбанку, або через запозичення від європейських країн. Якщо не буде якоїсь політичної афери, то гривня має всі підстави бути стабільною. Більше того, вона має всі підстави трішки посилюватися.

– Поясніть, будь-ласка, що ви розумієте під політичними аферами?

– Це та девальвація, яка була зроблена непрофесійно, і рефінансування, коли Нацбанк не контролював ті банки, які отримували це колосальне рефінансування.

– Сьогодні політики таку цікаву справу мають – зміни до Конституції. Скажіть, будь ласка, чи ви вже теж почали писати свою Конституцію?

– Не почав. Я вважаю, що потрібно було б відпрацювати два варіанти – парламентсько-президентська і президентсько-парламентська. Принаймні взяти і відпрацювати це теоретично правильно, а не так, як ми зробили в 2004. Ми практично зробили безвладдя. На мій погляд, сьогодні треба все-таки більше повноважень давати Президенту. Чистий прагматизм – чим гірша ситуація, тим легше виходити через централізацію влади. Але при цьому місцевій владі також потрібно буде давати певні повноваження і відповідальність. Я не пишу цього, хоча що робити і яким чином виходити з ситуації знаю.

– Ви кажете, що треба зміцнювати президентську вертикаль, а з другого боку, що треба давати більше повноважень місцевій владі. Як ви можете погодити ці протиріччя? Чи збираєтесь ви, коли станете президентом, залишити ту ж саму вертикаль?

– Це не протиріччя. Це гармонія, тому що коли ми говоримо про посилення влади президента, давайте подивимося, що відбувається зараз. Президент пропонує генерального прокурора. ВР його затверджує. А хто після цього контролює його? Президент не може його зняти, а я вважаю, що якраз йому треба дати право знімати і пропонувати ВР нового прокурора. Я вважаю, що таке ж він має робити і з основними регуляторами, які повинні бути неполітизовані. Я маю на увазі комісію з цінних паперів, антимонопольний комітет, комісію по регулюванню небанківських фінансових установ тощо.

Якщо ми сьогодні бачимо, що в парламенті практично немає більшості, яка б взяла на себе відповідальність, при цьому Конституційний Суд доводить, що все в порядку, а чотирьох міністрів ніяк не призначать, то Президент повинен мати повноваження розпускати такий парламент.

Щодо місцевої влади. Колись ми з міністром економіки Мітюковим дали 5% податку від прибутку, щоб залишався на місцях. Тоді всі були зацікавлені в отриманні прибутку. Тут головне, щоб ми не спустили корупцію із всеукраїнського масштабу на нижчий рівень. От я вважаю, що, як мінімум, дві позиції потрібно буде змінювати в місцевій владі. Перше – я би повертався до мажоритарної чи змішаної системи. Депутати повинні відповідати. Друге – мери повинні обиратися в два тури. Сьогодні тільки слабкий мер не обереться другий раз. Говори побільше і своїх 20% набереш. І ще вистав з десять кандидатів, щоб розпорошити голоси. Так ми можемо законсервувати владу на місцевому рівні до невідомо яких часів. Що стосується виборності обласних адміністрацій, я не поспішав би з цим.

Ми повинні бути унітарною державою і якщо й робити якусь федералізацію, то в першу чергу – економічну зацікавленість. Я би сьогодні все таки призначав адміністрації, але можливо, ці функції якраз у Президента і потрібно буде забрати для того, щоб цим займалася більше виконавча гілка влади.

Новий президент розпустить парламент

– Яка все-таки ваша мотивація йти в президенти?

– Перед всіма нами стоїть серйозний вибір: яким чином себе поводити, коли стежимо за тим, що відбувається в країні. І варіанти два: чи стати у фарватер, зосередитись на якихось своїх особистих родинних чи бізнесових справах, чи пробувати впливати. Я хочу змін. Мій вибір такий. Я не хочу споглядати. В мене четверо дітей і я хочу, щоб вони жили в красивій, сильній і потужній Україні.

– Яке ваше бачення зовнішньої політики України. Куди вона має рухатись – на схід чи на захід?

– Тут є український інтерес і на нього потрібно працювати. Я не вірю, що в нас є якісь колосальні стратегічні партнери, які думають про нас і які будуть враховувати наші інтереси. Я вірю, що ми можемо бути конкурентноздатними у ставленні до всіх. Я вірю в те, що ми всім цікаві, тому що таку країну в геополітиці не об’їдеш.

Сьогодні нам треба рухатись і в бік ЄС через зону вільної торгівлі, і в бік Росії через зону вільної торгівлі. Не політизувати ті питання, які є економічними. «Нафтогаз» наприклад. Яка це політика? Легко розібратися, чого хочуть. А хочуть прозорості. Бояться, тому що «Нафтогаз» абсолютно незрозуміла компанія. Що робити? Візьміть російських і європейських акціонерів і дайте їм по 25%, залиште контроль за державою. Перейдіть на прагматичний рівень.

Тому не треба політизувати, бо для нас як тільки Росія – то це вже все. Ми вже забули, що там 3,8 млн українців працює, які живуть в дуже важких умовах. Ми забули, що це наш основний ринок збуту, тому що основний торговельний партнер – це країни СНД. 36% експорту і 45% імпорту ми отримуємо звідти. Щодо зони вільної торгівлі з ЄС, то тут нам треба бути дуже уважними, тому що всі бачать, що там ми можемо виграти, але виграють в першу чергу металургія, гірничодобувна, вугільна галузь. А програє сільське господарство, сільськогосподарська переробка, машинобудування. Якщо ми не зможемо захистити це чи дати якийсь перехідний термін, то ми просто на якийсь час дуже багато втратимо. Тому зовнішня політика – це перш за все інтереси України. Ми не повинні бути розмінною картою у когось в руках, в нас є свій інтерес, і ми повинні працювати на нього.

– Якщо ви станете президентом, парламент залишиться старий. Як ви будете з ним співпрацювати чи його потрібно буде розпустити?

– Безумовно, буде якась сила, яка буде підтримувати більше президента і з якою можна буде спілкуватися, але тут треба буде подивитися, хто готовий сформувати більшість. І якщо буде сформована більшість, то спокійно йти на те, щоб в Кабінет Міністрів йшла людина, яка б брала на себе відповідальність. Повірте мені, до 2012 не так легко буде сформувати більшість, тому я й переконуюсь в тому, що, скоріше за все, будуть дострокові парламентські вибори, тому що ми бачимо, яка недовіра сьогодні панує у Верховній раді.

• 15:4006.07.09 Марта
• • но Украине не нужны предатели, вот так, пан Тигипко.
• 21:2804.07.09 Схидняк
• • "...Треба забути про всі сварки і будувати потужну державу ..." - всякая стройка начинается с проекта.
• 14:5704.07.09 pragmatik
• • Україні потрібен Піночет!!!
• 10:2304.07.09 Східняку
• • Не треба визначатись.Треба забути про всі сварки і будувати потужну державу
• 19:1903.07.09 Схидняк
• • "...– Як ви ставитеся до визвольної війни, до визнання за учасниками УПА статусу ветеранів війни, а також до ідеї двох державних мов в Україні – української і російської?..." - а , вообще-то, определяться надо, между двух стульев неудобно будет.