16Локомотивом виходу з кризи буде малий та середній бізнес, – депутат Львівської облради Михайло Задорожний
Червень25200911:01
Михайло Задорожний – депутат Львівської облради, голова постійної комісії з розвитку підприємництва, торгівлі та регуляторної політики. Він є головою правління Дрогобицької райспоживспілки – мережі роздрібної торгівлі у Дрогобицькому районі. За його ініціативою Львівська облрада ще на початку 2008 року зверталася до всіх обласних рад України і до Кабміну з пропозицією врегулювати на законодавчому рівні проблему розвитку грального бізнесу. Про актуальні проблеми малого та середнього бізнесу, його відносини з обласною владою та про підприємницькі «розклади» у Львівській облраді Михайло Задорожний розповів в інтерв’ю ЗІКу.
Розмова відбулася напередодні чергової сесії Львівської облради. У той час 23 червня депутати не підтримали звіту Головного управління економіки Львівської ОДА про виконання Регіональної програми розвитку малого підприємництва за 2007–2008 роки та не прийняли відповідної програми на 2009–2010 роки. Аргументація обласної ради – програма за минулі два роки не виконана, а на наступний період – не досконала.
Приватизація за заниженою ціною – це аморально
– У час кризи гостро стоїть питання наповнення бюджетів різних рівнів. Чи лягає додаткове навантаження на плечі підприємців?
– Завдання влади полягає у тому, щоб під час кризових явищ не навантажувати бізнес додатковими податками і зборами, а вивести його з тіні. Ми бачимо, яка ситуація сьогодні у нашій державі. Можна провести аналогію з будь-якою європейською державою. У європейських країнах також криза, але там ціни падають, є надлишок товару. У нас все навпаки. Ніби і у нас криза – але ніхто не страйкує, населення не протестує. І найголовніше – ціни зростають. Про що це свідчить? Що більшість економіки України працює в тіні. Це визнала і керівник уряду на засіданні щодо сприяння малому та середньому бізнесу, що великі компанії і банки податків не платять. На сьогодні уряд почав більш жорстку політику щодо великого бізнесу. Щоб ті компанії, які зареєстровані на Кіпрі та в інших офшорних зонах виводили капітал до України, працювали і сплачували податки тут. Це основне завдання влади у час кризи. Якщо влада зуміє провести таку політику, у нас все буде гаразд.
На місцях є тенденції, що органи місцевого самоврядування починають збільшувати податкове навантаження на малий бізнес. Зокрема міські ради збільшують єдиний податок. Я розумію міських голів і органи місцевого самоврядування – немає субвенцій, дотацій з державного бюджету. У нас так сьогодні вибудувана бюджетна система, що всі податки з підприємств, які зареєстровані зокрема у Львові, йдуть в державний бюджет, а потім субвенціями і дотаціями повертаються назад. Це абсолютно не правильно. Але це інше питання. На сьогодні ми маємо таке, що міські голови чи депутати стараються покривати це недофінансування коштом малого та середнього бізнесу. Це проблема. Якщо така тенденція продовжуватиметься, то весь малий, зокрема дрібний бізнес, піде в тінь. Відтак, держава ще більше втратить, бо не буде надходжень до бюджету, зокрема тих, які маємо на сьогоднішній день.
– Чи є проблема з наповнення обласного бюджету Львівщини?
– Львівська облрада буде слухати інформацію головного управління фінансів облдержадміністрації про наповнення обласного бюджету за результатами першого півріччя. Маю надію, що ті надходження, які були заплановані, надійдуть. Левова частка надходжень є від приватизації та оренди приміщень. Підприємствам, які тривалий час орендують приміщення, ми сприятимемо у приватизації. Одночасно є тенденція, що деякі підприємці та підприємства пропонують зменшити їм розмір орендної плати. Тут треба йти на зустріч, але незначною мірою. Бо бюджет на 2009 рік базується на законодавстві та орендних відносинах, закладених у 2008 році.
Якщо сьогодні тотально зменшувати всі збори, то бюджет не буде виконаний. Також обласний бюджет наповнюється за рахунок відрахувань із зарплат. Тому завдання обласної влади, щоб підприємства працювали.
– Виглядає так, що найбільш ласі об’єкти комунальної власності, у тому числі пам’ятки архітектури, приватизовують депутати обласної ради. Так Львівська облрада дозволила приватизацію (повністю або частково) пам’яток архітектури державного і місцевого значення. Зокрема, «нашоукраїнцю» Олегу Мандюку – «Віденську кав’ярню» та готель «Відень» на пр. Свободи, 12. Юрію Моравецькому («Пора») – підвал на пл. Ринок, 17, де міститься кафе «Золотий вепр» (будинок – пам’ятка національного значення). А ВО «Свобода» – приміщення першого поверху на вул. Чайковського, 17 (офіс обласної організації партії).
– Я не знаю, хто є власником згаданих приміщень. А з іншого боку – депутат обласної ради, як і інші жителі Львівщини, має право приватизувати приміщення. Якщо він підприємець, орендує комунальне майно, нехай подає заявку на приватизацію і робить це. Головне, щоб була адекватна ціна викупу. Чим швидше у нас пройде мала приватизація, тим більшою буде віддача для держави.
– За якою ціною продадуть ці приміщення у пам’ятках архітектури і чи не суперечить це законодавству?
– Я не знаю, за яку ціну метра квадратного приватизовані згадані приміщення. Вартість метра квадратного у 2008 році була одна, і зовсім іншою вона є у 2009 році.
Депутати обласної ради дають дозвіл на приватизацію. Далі працює експертна комісія, висновки якої затверджує комісія з питань комунального майна та приватизації. Якщо ціна приватизації занижена – це є аморально. Якщо приміщення є у пам’ятках архітектури, є спеціальні органи, які за цим наглядають. Пам’ятки архітектури місцевого значення підпадають під приватизацію. Пам’ятки архітектури державного значення ніхто і не дасть викупити.
– То депутати дозволяють приватизацію, не знаючи за яку ціну?
– Я ж кажу – є певна процедура. Депутати на сесії дають дозвіл на приватизацію. Оцінку роблять експерти. Затверджує майнова комісія. На сесії вона не затверджується.
Влада і бізнес – партнери?
– Що вже зробила Львівська облрада для підтримки підприємців? Наскільки виконана обласна програма підтримки малого підприємництва на 2007–2008 роки?
– Ця програма не настільки потужно фінансувалася, що можна сказати, що ми зрушили з мертвої точки підтримку малого та середнього бізнесу. Але, з іншого боку, мета нашої програми – не фінансувати бізнес, а створити умови. Зокрема, влада області має створити умови, а бізнес повинен сам розвиватися.
Програма виконана не в повному обсязі. Аж тепер відкрили громадську приймальню для підприємців, єдине вікно – основні позиції, які були відображені у цій програмі. Наші програми носять декларативно-інформативну функцію: інформування малого та середнього бізнесу про законодавчі зміни тощо. Програма передбачала фінансування 350 тис. грн. Це невелика цифра. Але для того, щоб надрукувати інформацію, буклети, книжки – цього достатньо. Більше ми і не вимагали. Є інші важливі соціальні програми, які вимагають значно більшого фінансування.
– Які основні положення програми розвитку малого підприємництва у Львівській області на 2009–2010 роки? Яке фінансування передбачає програма і на що підуть кошти?
– Програма передбачає фінансування 300 тис. грн в рік. Ми проаналізували програму 2007–2008 років і ті пункти, які не були виконані, ми перенесли на 2009 рік. Ключові пункти – відкриття сайту, друкування інформації, забезпечення роботи громадської приймальні, єдиного вікна.
Пройшли низка круглих столів з малим та середнім бізнесом, відбувся діалог підприємців і керівників ГО з профільним заступником голови Львівської ОДА. Кілька разів збирав підприємців особисто голова облдержадміністрації. Діалог малого бізнесу з владою налагодився.
– Львівська облрада спільно з ОДА тільки тепер відкрили громадську приймальню для підприємців. Також розвішали в області бігборди з телефонами «гарячої лінії» для підприємців?
– Влада хоче мати більш предметну інформацію, як працюють голови райдержадміністрацій на місцях. Це є правильно. Голова ОДА не одержить правдивої інформації від голови РДА. Якщо голова певної РДА, який на своїй території відповідає за дозволи, погодження, веде себе не адекватно, підприємці можуть зателефонувати на «гарячу лінію», у приймальні запишуть їх скаргу – і список ляже на стіл голові ОДА. Те саме стосується й інших працівників райадміністрації.
Щодо відкриття громадської приймальні. Її відкрито на виконання програми. Ми старалися, щоб підприємці мали змогу донести свою інформацію до влади. Щоб був діалог між владою і підприємцями. Нарешті все сталося. Думаю, з цього приводу була і пряма вказівка керівника уряду під час наради з головами ОДА. Сподіваюся, громадська приймальня не лише збиратиме негативну інформацію про роботу певних служб. А й підприємці надаватимуть туди свої пропозиції. Багато підприємців мають своє бачення на певні проблеми. Головне, щоб влада до них прислухалася.
У нинішніх кризових умовах влада вже розуміє, що локомотивом виходу з кризи буде малий та середній бізнес. Хоча громадська приймальня відкрита з запізненням на декілька, а то й більше років.
– Її не відкрили раніше через брак фінансування?
Така була мотивація влади. І тут не справа у фінансуванні. Не було належної уваги.
– Чи задоволені підприємці співпрацею з головою Львівської ОДА Миколою Кметем?
– Коли голова Львівської ОДА прийшов керувати областю, мав кілька зустрічей з підприємцями, виписав декілька напрямків співпраці. Однак поки я не бачу системних кроків у їх реалізації. Хочеться, щоб він виконав те, що обіцяв.
Він як людина з середовища бізнесменів-олігархів більш схильний до підтримки великого капіталу. Йому легше «затягнути» в область інвестора, який інвестує 10 млн, ніж працювати з підприємцями, які братимуть 1–2 працівників на роботу. Але ж треба говорити і про соціальну функцію бізнесу.
Гральний бізнес повністю забороняти не варто
– Які проблеми на сьогодні залишаються найактуальнішими для підприємців? Чи полегшує ситуацію мораторій на перевірки, запроваджений нещодавно рішенням уряду?
– Що для підприємця головне? Щоби податкова адміністрація, якщо підприємець сплачує фіксований чи інші податки, не вимагала додаткових оплат. Щоби інституції (пожежники, санепідстанція тощо) не були до них безпідставно прискіпливими. Але з іншого боку, якщо на сьогодні повністю відгородити бізнес від контролюючих структур, може бути ще гірше зло, ніж навантаження перевірками. Все має бути збалансовано. Якщо санепідстанція перевірила підприємство і не виявила порушень – нема потреби більше перевіряти аж до наступного року. У разі виявлення порушень, не треба відразу штрафувати, а дати змогу підприємцю виправити ситуацію.
Функції контролюючого органу мають бути такі: виявити порушення і дати час, щоб його усунути. Як це є у всіх цивілізованих країнах. А не ставити собі за мету зняти гроші з бізнесу. Тенденція співпраці з контролюючими органами на сьогодні вже є. Звичайно, у випадку кричущих фактів порушень підприємство треба закривати і з’ясовувати ситуацію.
– Які перспективи розвитку грального бізнесу на Львівщині. Де саме можуть бути створені спеціальні зони для функціонування цього виду діяльності?
– Львівська обласна рада була однією з перших, хто ініціював питання впорядкування грального бізнесу. Ми зверталися з цього приводу до Кабміну, інших обласних рад.
Я думаю, гральний бізнес повністю забороняти не варто. Дозволити функціонування лише великих закладів – казино. Можна у всіх чотирьох географічних частинах України створити зони для грального бізнесу. Для прикладу в курортних містах: Трускавці, Одесі, Ялті, Слов’янську. Обмежити зони територією міста. Хоче підприємець – азартний чоловік з Києва, який має великі гроші, грати – сідає на літак, летить у Ялту і грає. Повна заборона спонукатиме до функціонування гральних закладів у тіні. Можна дозволити роботу гральних закладів у морі – хай грають на кораблях. Або ж взяти за основу чотири депресивні міста. У Донецькій області є шахтарські міста, звідки взагалі люди повиїжджали. Або в Чорнобильській зоні.
Заборона грального бізнесу на сьогодні є позитивом. Ми повинні уберегти від грального бізнесу наших дітей і найбідніші верстви населення. Підприємці, які займаються цим бізнесом, депутати можуть подати законопроект про подальшу перспективу розвитку цього виду діяльності.
– Зокрема на Львівщині прогнозують 10 тис. безробітних в результаті заборони грального бізнесу. Як їм бути?
– Підприємці, які орендували приміщення під гральні салони, так само успішно можуть орендувати їх і торгувати там булочками, книжками. Створити робочі місця. Для прикладу, у Львові гральні заклади розміщені в основному у центрі міста. У той час недостатньою у місті є кількість книгарень. Треба дати підприємцям субвенції, дотації – хай повідкривають там книгарні.
Заборона грального бізнесу не спричинить значне зростання безробіття. Тут не треба драматизувати. А в плані надходжень – тут взагалі парадоксальна ситуація. Ми аналізували гральні салони, які працюють у Турці, Старому Самборі. Підприємства зареєстровані у Києві, там сплачують податки. Все працювало не дуже прозоро.
– Як щодо того, що гральний бізнес піде в тінь?
– Навіть, якщо він піде в тінь він не принесе того зла, коли він працює легально. Це вже не буде така велика кількість людей, зокрема неповнолітніх, які втягнуті у ці розваги. Подивіться, гральний бізнес заборонили, а прості люди відгукуються тільки позитивно. Декілька політиків критикують заборону, лобіюючи інтереси бізнесу.
– Ініціатива Тимошенко про заборону грального бізнесу виглядає популістською, оскільки виникла лише після трагедії у Дніпропетровську?
– Ніякого популізму немає. Заборону треба було вводити 2–5 років назад. Чому заборонили саме зараз? Бо вже почалася конкуренція між гральними кланами, яку треба було призупинити. Вони почали палити салони, через місяць почали б стріляти один в одного. Почалися «розборки» і «розчистка» території. У таких моментах забороняється все.
Державним службовцям не місце в обласній раді
– Голосування питань підприємців на сесії. Досить часто так буває, що аналогічні питання дозволів, відводів для продовження діяльності підприємств голосують по-різному. Одні – депутати без будь-якого обговорення підтримують, інші – завалюють? Про цю проблему говорив і голова Львівської обласної ради. Чому так відбувається? Чи підприємствам для отримання дозволів треба заручитися особливою підтримкою депутатського корпусу?
– Немає такого, щоб без обговорення. Є профільна комісія, яка розглядає всі звернення. Я також не завжди розумію, чому депутати не голосують. Але є поняття колегіального органу. Якщо, наприклад, при розгляді на фракції, більшість стверджує, що не треба підтримувати, то меншість мусить дослухатися.
Якщо підприємець подав документи, всі дозвільні органи дали добро і не мають заперечень, депутати місцевих рад мали б тільки затверджувати, узаконювати висновки профільних управлінь, контролюючих органів. Якщо ж депутати не проголосували за певне питання, має бути пояснення – чому. В іншому випадку, підприємець мав би мати право оскаржити це рішення і йти працювати.
Якщо говорити про дозволи на користування надрами, то завжди «накручується» ситуація в сесійному залі тільки через те, що нічого не одержують території, які володіють цими багатствами. Підприємець, користуючись надрами, збагачується, нічого не вкладаючи. А територія, на якій розташовані надра, не отримує ніяких надходжень. Законодавство виписане так, що підприємець платить за ліцензію у державний бюджет. Тому ми весь час настоюємо, щоб у питанні надр підприємці інвестували у розвиток територій. Якщо будуть прийняті зміни до законодавства і кошти за користування надрами підуть до місцевих бюджетів, то питання відпаде. Нема такого, що підприємства інвестували у розвиток території певну суму грошей – і депутати не проголосували за їх питання на сесії. Багато підприємців хочуть обійти такий варіант – але це не правильно. Так було при розгляді питання «Миколаївцементу» – доки не була виділена певна сума коштів на розвиток території, ми не голосували за їх питання.
– Тоді навіть звинувачували вашу фракцію у провалі питань підприємців.
– У нас там є голова районної ради. Дійшла інформація про те, що підприємство не вкладає коштів у розвиток сільської ради. Коли підприємство нам представило рамкову угоду з сільською радою – проблем не було.
– Який відсоток підприємців у депутатському корпусі Львівської облради? У якій фракцій їх найбільше?
– Я переконаний, що було б краще, якщо б обласна рада на 100% складалася із підприємців. Щоб не були депутатами обласної ради державні службовців, начальники управлінь. Підприємці краще розуміють господарські питання області, як потрібно організувати роботу, ніж службовці. Підприємці – авторитетні люди. Хоча досі діє старий стереотип радянської ментальності, що підприємці – спекулянти.
– Найбільше підприємців у фракції БЮТ?
– Чому… Якщо у відсотковому співвідношенні – то, напевно, пропорційно у всіх фракціях. У кількісному вигляді у нас найбільше – бо в нас найбільша фракція. У «Нашій Україні» трохи більше держслужбовців.
Розмовляла Наталія Шутка
РоздрукуватиКоментарі
Новини
21Березня 2010
20Березня 2010
19Березня 2010
zmolo.com
Немає глобального бачення, примітивні, заїжджені штампи. Та й звідки візметься глубина у людини, яка по суті не є підприємцем. Споживча кооперація сучасного покрою це лжекооперація на базі того майна, яке формувалося нашими батьками і дідами, а купка задорожних в державі і області розкрадають і розпродують це майно і бачете уже стали підприємцями і вже якийсь там голос подають. Квазі- і лжепідприємці!!!
Пішло ти в "Ж....ПУ" , щоб тобі свої проблеми розповідати !
Все одно, ВИ нічого незробите!
Трупи політичні, просто ще якийсь час поживетесь...але це вже крах.
Захлебнетесь.
Чи потрібно поосібно тікати, поки очі невитиснули ?