Ніна Матвієнко співала на відкритті виставки Марії Примаченко у Львові

Червень26200909:39

ЮНЕСКО оголосило 2009 рік Роком Марії Примаченко на честь 100-ряччя від дня народження самобутньої української художниці, яка отримала світове визнання. Декілька картин цієї мисткині придбав і Національний музей у Львові наприкінці 1980-их років, тоді ж відбулася і виставка творів Марії Примаченко у Львові, але актуальна експозиція унікальна тим, що ті 50 картин 1960–1980-х років які виставлено до огляду у п’яти залах на просп. Свободи, 20 у Львові походять із колекції, яка охоплює всі періоди творчості славетної художниці. Це збірка Музею українського народного декоративного мистецтва у Києві.

Репрезентувала гастрольну виставку її куратор Олена Шестакова із Музею українського народного декоративного мистецтва у Києві. Як дослідниця творчості Марії Примаченко, котра підготувала чимало експозицій із фондів музею, Олена Шестакова переконувала, що колекція є настільки багатим мистецьким спадком – а це близько 650 творів, – що дозволяє робити різноманітні виставки. Цікаво, що збереглися й ті перші роботи, якими у 1936–1937 роках вишивальниця із села Болотні на Київщині заявила про своє особливе художнє світобачення, завдяки якому народна родна майстриня досягла світового визнання та мистецьких вершин й посідає одне з найпочесніших місць серед визначних майстрів наївного малярства поряд з Анрі Руссо, Ніко Піросманішвілі, Іваном Генераличем, Іваном Нікіфоровим. В основі цього світосприйняття – відчуття нероздільності природного й міфічного. Вже з перших робіт, виконаних у 1936–1937 роках, постає дивовижний «приймаченківський» світ звірів, фантастичних істот, птахів і квітів, якими вона розписувала керамічні вироби.

За словами Олени Шестакової, «геніальна художниця створила власний мистецький стиль, в межах якого нескінченні варіанти декоративних, орнаментальних, жанрових і пейзажних композицій з квітами, птахами та звірами. З часом формат малюнків набував більших розмірів. На зміну білому тлу творів 1930-х років − у 1960−1980-ті роки прийшло кольорове. Від легкої акварелі ранніх робіт вона переходить до густої, насиченої гуаші. Та незмінними залишаються світ образів і доведене до віртуозності поєднання пластики ліній та повнозвучності кольорів. На папері знайшли своє оригінальне відображення міфологічні істоти з легенд краю, в якому зростала художниця. Звірі, птахи, фантастичні істоти, яких вона малювала упродовж усього свого життя, вражають своєю геніальною неповторністю. Це унікальні витвори, в яких уява Марії Оксентіївни сягає високої алегорії».

Розповіла також дослідниця й про те, що сама художниця підписувалася Примаченко (як вимовляють на Поліссі), тому тепер мистецтвознавці вважають правильним відтворювати її прізвище саме так.

Серед гостей із Києва, які приїхали на відкриття у Львові виставки творів Марії Примаченко були Петро Гончар та Ніна Матвієнко, промовами яких завершилася урочиста церемонія. Ніна Матвієнко співала «Роде наш красний», весільну жартівливу пісню та щемку баладу про справжнє кохання…

Вивершує експозицію творів Марії Примаченко зал, де демонструють фільм про художницю, котра однаково вправно малювала правою й лівою рукою, та анімацію із персонажами її картин.

Мала двох онуків – Петра й Івана. Під кінець життя Марії Оксентівни обоє жили із сім’ями в Іванкові.

• 19:1226.06.09 львів'янка
• • Дуже дякую ЗІКу за інформацію зі світу мистецтва. Шкодую, що не чула вчора співу Матвієнко. Виставку відвідаю обов'язково.
• 10:2826.06.09 Дякую.
• • Дякую за інформацію. Обов"язково відвідаю виставку!