«Золотий лев» покаже в жовтні нові вистави Стуруа та Жолдака

Липень07200811:47

Директор і режисер Львівського духовного театру «Воскресіння» Ярослав Федоришин

Цього літа гастрольна географія львівського театру «Воскресіння» охопила те тільки ближні Люблін, Варшаву, Гданськ, Краків, Лінц, а й далекі Архангельськ та Корею! Інтерв’ю з режисером Ярославом Федоришиним.

Інтерв’ю із засновником міжнародного театрального фестивалю «Золотий лев» та директором і режисером Львівського духовного театру «Воскресіння» Ярославом Федоришиним вдалося записати, фігурально висловлюючись, «між краплинами дощу» – в одні з тих рідкісних міжгастрольних пауз, коли Ярослав Федоришин перебував у рідному Львові. Літо для його колективу – час найактивнішого гастролювання та участі у численних фестивалях, із яких «воскресінці» без призів не повертаються. Цього літа гастрольна географія театру «Воскресіння» охопила те тільки ближні Люблін, Варшаву, Гданськ, Краків, Лінц, а й далекі Архангельськ та Корею!

– Пане режисере, дозвольте привітати вас із тим, що ви посіли крісло Кантора, отримавши відзнаку від міжнародного театрального фестивалю імені цього театрального авангардиста у Велополі Скшинському.

– О, це стало великою несподіванкою для нас, бо ми їхали просто на фестиваль грати вистави «Глорія», «Йов» та прем’єру «Вишневий сад», а здобули відзнаку. Виявилося, що цей фестиваль давно стежив за нашим аматорством в Польщі. Ми дістали приз театру, який більше відомий за кордоном, аніж в нашій державі. Це символічно, бо й Кантор був гнаний у своїй Польщі й діставав призи десь за кордоном. Тому другим містом після рідного Велополя у нього був Ліон у Франції. Наступного року ми представлятимемо велопольську агенцію на фестивалі в Ліоні із виставою «Вишневий сад». Повернувшись нещодавно із Архангельська до Львова, театр вирушив до Луцька, де показав вуличну виставу «Фієста», а також вогняну інсталяцію спеціально створену до святкувань у замку. Липень мине в Польщі, де театр братиме участь у шістьох фестивалях… вуличних вистав, львівських митців можна буде побачити зокрема на площах

– То якісь святкові імпрези чи спеціалізовані театральні?

– Це Краків, Вроцлав, Ґданськ. ФЕТА, «Штука уліци», «Вєлострада» – найпрофесійніші фестивалі, які запрошують великі потужні вуличні театри.

– «Воскресіння» також до таких належить?

– Ні, наш театр за їхніми мірками вважається зовсім невеликим. Дуже великі продукції привозять німці, італійці, англійці, французи – великі компанії, які працюють на видовища. Ізраїль має два театри, де працюють по 90 акторів…

– Це продюсерські проекти?

– Власне, що ні! Це театри, які фінансує держава!

– Щось подібного хотіли запровадити й Ви на рівні області?

– Так. Йдеться про створення спеціального обласного театру вуличних форм, про який ми вже говоримо декілька років. Область виділила нам фінансування на проект «Ой рай розвився». Це буде перша продукція, яка б мала репрезентувати відкриття спеціального вуличного театру.

– Чому ж ця перспективна ідея не знайшла підтримки депутатського корпусу?

– Усе вперлося в …приміщення. Так як ми б хотіли це бачити, для такого театру не потрібен театр у класичному розумінні. Тобто не просто приміщення із залом, а великий ангар чи непотрібний будинок, який можна було б пристосувати під новий театр і переробити його так, щоб було доступно і для глядача, і для постановок нестандартних форм. Це мав би бути театр найвідповідніший сьогоденню. А застопорилося на тому, що нам цього року сказали: ви отримаєте тільки грант на постановку, а з наступного – вже можна обговорювати і відкриття театру. Добре, що розуміння стратегічної важливості такого нового театру на рівні області є. Керівництво управління культури ЛОДА всіляко сприяє нам. Комісія з питань культури ЛОР – також. Але все, справді, залежить від депутатів. Думаю, що вони також переймуться цим питанням серйозно і все буде добре.

– А якою буде вистава «Ой рай розвився», поставлена на обласний грант?

– Вона ув’яже міфи про створення світу і Шекспірові сюжети узагальнюючими образами і темами існування людини у всесвіті. Я свідомо беру фрагменти таких п’єс, як «Гамлет», «Буря», «Ромео і Джульєтта», «Сон у літню ніч», бо вони насичені персоніфікованими проявами духу і людського єства. Між цим є градація: в якому світі ми перебуваємо, до чого наша душа повинна йти, й від чого народжуються Рай чи Пекло. Ця велика вистава ставитиме питання: куди ми сьогодні прямуємо. Хоч ми підходимо до цієї постановки не так просто, але думаю, що фінансування дозволить виготовити костюми й декорації, які ми вигадали. Вважаю, що це буде гарна подія для нашого театру, для міста і для тих менеджерів європейських фестивалів, які стежать за тим, що ми робимо у Львові. У спілкуванні із ними відчуваю, що вони дуже хочуть нових робіт. Бо ж, наприклад, на сьогодні «Вишневий сад» вже має стільки запрошень, що відбою нема!

– Як ви, як автор цієї постановки вважаєте, чи прем’єра нового вирішення «Вишневого саду» вдалася»?

– Гадаю, ця вистава стала подією як в історії постановки самої п’єси, так і в історії нашого звертання до творчості Антона Павловича Чехова. Ми вже працювали із його «Трьома сестрами» й тим же «Вишневим садом». У новій постановці я хотів зберегти світлий чеховський образ. Не хотів жодної темноти, яка є в структурах деяких персонажів, того ж Лопахина, зрештою. Життя минає і це завжди сумно, одне закінчується, інше починається так як відцвітає квіт… Але я хотів, щоб цей перехід, який ми всі мусимо пережити у своєму житті, – щоб він був світлим. Тому, напевне, обрав саме такий фінал. Я хотів, щоб вистава зачіпала людей, була гарною за формою і сьогоднішньою за звучанням. Мені видається, що всі ці можливості вона використала, тому що одразу була запрошена на кілька фестивалів.

– Тобто прем’єру у Львові відвідали представники європейських фестивалів?

– Саме так. Зацікавлені нашим торішнім гран-прі за вуличний «Вишневий сад», вони у складі дирекцій приїхали були, щоб продивитися сценічний варіант. І ці люди із Польщі й Америки говорили на адресу «Вишневого саду» дуже приємні слова.

– Але ви задумували виставу на велику сцену, навіть анонсували спершу, що вона відбудеться у Львівській опері, - чому ж відмовилися від цього?

– В Опері ставити, значить іти на такі затрати, що їх майже не можливо уявити. На виїздах цю виставу показуватимемо на великих сценах, а у себе довелося давати прем’єру трохи в тісноті, хоч ми й подовжили сцену. На великому кону вистава виглядатиме більше ефектно, чіткіше проглядатиметься той образ, який ми хотіли створити ти своїм «Вишневим садом». Наприклад, шафа повисатиме в порожньому просторі (у нас цього не виходить, бо нема висоти над сценою), на відповідних сценах усі задумки звучатимуть «читабельно» завдяки продуманим світловим прийомам. Глядачеві таке найбільш до вподоби. Сам я дивився прем’єру тільки раз і одразу від’їхав на фестиваль «Контакт», але, кажуть, що вистави у Львові пройшли гарно, глядачі тепло сприйняли наші експерименти, а актори із кожним разом усе більше й більше «увігрувалися», бо, на жаль, у нас було мало часу не репетиції, а гастрольний графік не дозволяв затягувати більше…

– То де гастролюватимете із прем’єрою?

– Зокрема, сценічний «Вишневий сад» буде показний на міжнародному фестивалі «Біла вежа» в Білорусі 18 вересня. У Львові ми з’явимося тільки з початком нового театрального сезону в жовтні на фестивалі «Золотий Лев», бо до цього часу мандруватимемо за розписаною великою гастрольною мапою: Польща, Австрія, Вінниця (де наш театр робить День міста у вересні), Словаччина, знову Польща… Поміж тим маємо злітати до Кореї. Там теж граємо «Вишневий сад» – 5 вистав! Прилітаємо просто на «Золотий лев». Зіграємо прем’єру, а потім з нею буде тур містами України і Польщі в жовтні-листопаді.

– Що нового очікувати від фестивалю «Золотий Лев», коли і яким він буде?

– Спершу він мав розпочинатися 27 вересня. Але думаю, що почнеться він 1 жовтня. Бо це пов’язано з міністерством і з тим, що дуже багато театрів, які в нас мають грати, саме тоді відкривають сезон. Тому, як завжди за традицією, форум театрів із виставами для стаціонарної сцени відбудеться в жовтні. Але не бракуватиме й вуличних театрів, які своїми дійствами ознаменують відкриття й закриття, а також сприятимуть створенню відповідної святкової атмосфери в місті упродовж фестивалю. Зі сценічних новинок львів’яни зможуть побачити виставу «Островський. Гроза.Opus.Post» Віктора Рожкова та його колективу з Угорського м.Дебрецена «CsokonaiTheatre», а також дуже потужну роботу Атилли Віднянського – «Три сестри» Берегівського національного угорського театру ім. Дьюли Ійєша. Наш добрий знайомий режисер Овлякулі Ходжакули привезе свою нову постановку «Медеї», де грають самі чоловіки. Окрім того, «Золотий Лев» репрезентуватиме нову роботу Роберта Стуруа. А Жолдак – свою «Федру» із Машою Мироновою. Є й інші пропозиції від двох австрійських колективів, одного голландського та двох польських.

– Що привезуть наші найближчі сусіди?

– Ці два польські театри покажуть вельми цікаві, нестандартні роботи. Щоправда, не знаю, де вони їх гратимуть, бо в себе Новий театр і Катовіц виступає на розваленій фабриці.. Театр ім. Г. Моджеєвської із Легніци привезе виставу «Лемко»: п’єса Роберта Урбанського у постановці Яцека Гломби від імені головного героя Ореста розповідає про пошук власної ідентичності, до речі, не тільки національної. Це креативний спектакль постав на основі розмов із лемками, але не зводиться до документальної історичної публіцистики. Цей польсько-лемківсько-український проект прозвучав на багатьох престижних фестивалях Польщі. Сподіваюся, що він отримає резонанс і у Львові...

Розмову вела Марта Гартен.

Довідка ЗІКу.

Львівський духовний театр „Воскресіння” був заснований у 1990 році режисером Ярославом Федоришиним та групою молодих акторів. За короткий час театр завоював прихильність публіки та театральної критики послідовним пошуком виразної театральної мови і конкретної сценічної форми. Відкриваючи українському глядачеві світову драматургію, яка ніколи не бачила світло рампи на Україні, театр крок за кроком розширює театральне світосприйняття публіки та актора. У театральних пошуках „Воскресіння” поєднались традиції психологічного театру та пошуки сучасних театральних форм. Театр неодноразово брав участь у різних міжнародних театральних фестивалях, здобуваючи нагороди за акторській й режисерські роботи.

Репертуар Львівського театру „Воскресіння” склали: «Чудо святого Миколая над половчанином» С.Перського, «Юдита» Х.-Ф.Геббеля, «Благовіщення Марії» П.Клоделя, «Хто ми...» Н.Садур, «100 грамів» М.Коляди, «Початок жаху» В.Шевчука, «Фабіола» Н.Вайзмена, «Три сестри» А.Чехова, «Джерело святих» Д.-М.Сінга, «У пошуках святого Миколая» Г.Канарської, «Дорога в Дамаск» А.Стріндберга, «Гірські велетні» Л.Піранделло, «Божевільні від кохання» С.Шепарда, «Йов» К.Войтили,, «Західна пристань» Б.-М.Кольтеса, «Повернення додому» Г.Пінтера, «Він, вона, вікно, покійник» Р.Куні, «Вишневий сад» А. Чехова.Окрім того в репертуарі театру є вуличні вистави: «Фієста барельєфів», «Святе і грішне», «Прощавай, тисячоліття», «Подорож героя», «Глорія» та ін.

Міжнародний фестиваль „Золотий лев” був заснований на базі театру «Воскресіння» 1992 року. Неповторну творчу атмосферу фестивалю творять режисери, актори, сценаристи, художники, музиканти, критики та менеджери. Як член Європейського театрального форуму (IETM) та Асоціації міжнародних фестивалей та подій у Європі (IFEA), фестиваль «Золотий Лев» є найбільшим театральним форумом в Україні. Художнім керівником фестивалю є Ярослав Федоришин.

За час існування фестивалю «Золотий лев» у ньому взяло участь понад три тисячі акторів з Білорусії, Туркменії, Литви, Латвії. Естонії, Польщі, Молдавії, Сербії, Словаків, Бельгії, Франції, Голландії, Бразилії, Болгарії, Румунії, Угорщини, Росії, Німеччини, США, Англії, Киргизії, Грузії, республіки Соха та інших держав. Учасниками та гостями фестивалю були такі зірки, як Ада Роговцева, Лариса Кадрова, Донатас Баніоніс, Йонас Варнас, Рімас Тумінас, Роман Віктюк, Даніель Ольбрихський, Юрій Зонь, Анджей Кисловський, Валентина Тализіна, Олексій Петренко, Костянтин Райкін, Валерій Фокін, Григорій Гладій, Богдан Ступка, Сергій Маковецький, Єфим Шифрін, Казімеж Браун, Джон Лесом, Анджей Журовський, Кшиштоф Зануссі та ін.

Вистави фестивалю відбуваються на всіх театральних майданчиках міста Львова, а також на вулиці.Фестивальні вистави відповідають гаслу «Класика – очима експерименту».

Роздрукувати

Коментарі

00:0709.07.08 Олексієві
- Олексо, раджу почитати Тараса Федорчака про "Воскресіння". То, може, щось зрозумієте у театрі... :)
18:5608.07.08 Олексій Побурко
- Ми постійно моніторимо ситуацію. "Воскресіння" дійсно найкращий театр України, для мене так точно. Цього року зробимо ремонт театральних приміщень, а також повністю відремонтуємо вхідну арку. Меру Садовому вже доповіли що до Львова в гості збираються дуже відомі світові театри. Львівський міськвиконком все зробить щоб приміщення нашого театру "Воскресіння" виглядало чудово. Що не зробив Буняк зробить Садовий
08:5508.07.08 чортеня
- мої друзі-кияни з минулого року чекають з нетерпінням на фестиваль. щойно прочитала і передзвонила їм, запросила на 1 жовтня... Так втішилися... Сподіваюся, нам буде весело. Дякую, Золотий Леве, за всі роки насолоди!!!!
15:2307.07.08 Андрій
- Ярослав Федоришин останнім часом робить речі які вражають усіх хто шанує театр. Міська влада і Садовий ще до нього прийдуть з просьбами їх підтримати. А поки що Садік ходить на вистави тільки театру геїв ім.Курбаса. Ясно театр хороший але чому Садовий тільки його підтримує і не помічає під носом театр "Воскресіння" якого помічає Європа і світ?

Завантаження...

PLAY Интересное видео

Загрузка...

Новини

ReadMe.Ru