Життя подалі від цивілізації, релігійність, добрий гумор і… козяче молоко – запорука довголіття

Травень20200816:31

Релігійність і здорове харчування

У Львові, де населення менше мільйона торік налічувалось лише 22 старожили (інформацію надала прес-служба Львівської міської ради). Правда, вік довгожителів Львівщини досягав ледь не рекордних позначок: від 107 до 101 року.

А, за даними управління соціального захисту населення ЛМР, у Львові торік мешкав 21 довгожитель, з них одній особі виповнилось 107 років, одній – 104, шістьом – 106, шістьом – 102 та вісьмом – 101 рік. Львів’яни-довгожителі – це здебільшого мешканці не самого серця мегаполісу, а його приміських частин. Серед довгожителів Львова впевнено лідирували жінки: 18 жінок та 4 чоловіка.

Лікар-терапевт однієї з львівських приватних клінік Людмила Норка, так пояснює лідерство довгожителів-жінок. «Жіночий організм запрограмований природою на вагітність і пологи й краще вміє пристосовуватися до зовнішніх умов, тому й живуть жінки на кілька років довше, ніж чоловіки. Під час вагітності організм жінки омолоджується. Вам напевно, не раз доводилось стикатись із багатодітною матір’ю, яка аж ніяк «не дотягує» на свої роки», – розповіла лікар-терапевт.

Однак на таку значну різницю в тривалості життя українських чоловіків і жінок впливають, очевидно, крім біологічних, інші чинники.

102-річна львів’янка Ксенія Йосифівна Стасишин розповідає, що ніяких секретів довголіття у неї немає, просто вона ніколи не задумується над тим, що завтра її може вже не бути. «На світ потрібно дивитись із позитивом та з вдячністю Богові за прожитий день», – розповідає Ксенія Йосифівна. Не по роках жвава та весела бабуся сама приготувала гостям чай і пригостила випічкою власного приготування. «Головне усе робити з душею. Справа, від якої ви не отримуєте задоволення укорочує людині віку. Я все життя була матір’ю та домогосподаркою. Це моє покликання, яке всі ці роки давало сили та енергію жити», – розповіла бабуся. А ще бабуся розповіла, що так довго прожити їй допомагає молитва, співи, почуття гумору і піст. Ні вона, ні її чоловік, який помер вже понад десяток років тому не мали жодних шкідливих звичок, а за кожен прожитий день завжди дякували Богові. Бабуся розповідає, що жодного дня не прожила без молитви. Бити наземні поклони бабуся вже не може, проте молитвена книжечка практично завжди з нею. А ще бабуся любить куховарити. Їсть вона лише здорову їжу, яка заряджає її енергією.

Життя подалі від цивілізації та козяче молоко у раціоні

Кореспондент ЗІКу шукав рецепти довголіття у селі Кульчиці Самбірського району Львівської області, на батьківщині гетьмана України Петра Сагайдачного. Саме у цьому легендарному селі відсвяткувала своє століття Вікторія Баранецька. Ще чотири жінки із цього села теж майже перейшли сторічний рубіж. Та попри такі рекордні показники довголіття, у селі смертність переважає над народжуваністю. Так, у 2006 році народилось десять осіб, а померло 30; у 2007 народилось – 12, померло – 29 чоловік.

Село вважають шляхетним, адже тут чи не у кожній хаті є грамота, що підтверджує шляхетне походження селян. Одна довгожительок Марія Ільківна Кульчицька-Цмайло жартує, що їй «лише 99» і вона все ще з нетерпінням чекає свого століття. Вже навіть вирахувала, в який день тижня припадає її день народження і придумала, що приготує на уродини. Бабуся розповідає, що все життя п’є козяче молоко. «Ніякого особливого раціону у мене немає. Змалку пила козяче молоко, може це воно давало мені сил та продовжувало життя», - каже Марія Ільківна. А ще бабуся розповідає, що не перебірлива у їжі – їсть чим хата багата. Сама, у свої 99, вирощує картоплю та доглядає за 30-ма (!) сотками городу. «Чи мені хто допомагає? А навіщо? Я й сама ще їм поможу! – жартує бабуся. – Правда цього року я трохи знемогла зі здоров’ям, старість бере своє. Але я сама ще наколю собі дров на зиму, відгорну сніг взимку, видою козу, наварю їсти».

У магазин і церкву бабуся вже не здужає йти. Болять ноги долати такі відстані. Свіжий хліб та інші продукти провозять старенькій родичі із сусіднього села. Бабуся розповідає, що у лікарні «була більше ніж треба». Виявилось лише двічі.

Попри свою веселу вдачу вразила неймовірна пам'ять старенької. Вона знає практично усі молитви, у тому числі й літургію, напам’ять і впевнено називає число ударів Ісуса Христа перед розп’яттям. «У великодній четвер Господь отримав 5480 ударів. Уявляєте 5480 ударів! Це ж скільки нам усім потрібно молитись, щоб замолювати його рани», – емоційно розповідає бабуся.

Марія Кульчицька-Цмайло, шляхтянка за походженням, усе життя була домогосподаркою. В той час, як інших селян гнали на колгоспні поля, вона була мов у Бога за спиною: при доброму чоловікові та в теплій хаті. Дітей Марія не мала, тож віку їй не вкоротили клопоти з малими, а тим паче з дорослими дітьми. Порівняно довго прожили її батьки: батько – до 90 років, мама – 70. Її чоловік був паламарем у церкві, до неї завжди приїжджали обідати священики та інші поважні люди. Їй навіть заздрили односельчани, а вона просто вміла любити себе: вміла доглядати за собою, ніколи ні в чому собі не відмовляла.

Аналогічні історії й у інших довгожительок села. Усі вони пишаються своїми грамотами, що підтверджують їхнє шляхетне походження, усі вони жили при доброму чоловікові. Часто їздили в гості, спілкувалися з поважними людьми, і всі, як одна любили козяче молоко.

У коментарі ЗІКу, лікар-імунолог Петро Трізна підтвердив корисні властивості козячого молока, проте не радив вважати його як безумовну панацею довголіття. За її словами, у козячому молоці є високий вміст мiкроелементiв та вiтамiнiв. Вважають, що воно має в декiлька разiв більше, нiж коров'яче, вiтамiнiв А, С, D, РР, необхiдних органiзму, а також вміст залiза. Є в ньому в значній кiлькостi й вiтамiн В12 – кровотворний фактор.

Але не менш важливим є те, що усі ці жінки прожили життя у постійному русі, поїздках, зустрічах, де отримували безліч позитивних емоцій. «Бачимо, що й по житті, вони відверті та веселі, що також додає людині життя. Вони практично не переживали стресових ситуацій», – наголосив лікар.

Наука безсила проти сили старіння?

Старість неминуча. На запитання як збільшити термін життя і при цьому залишитися бадьорим та здоровим до глибокої старості шукає відповіді наука геронтологія (з грецької gerontos – старий). Це наука, що вивчає старіння живих організмів. В київському Інституті геронтології Академії медичних наук України (АМНУ) працює одна з найбільших і авторитетних у світі наукових шкіл геронтології.

Як стверджують у цьому інституті, можливість розробки засобів продовження життя цілком реальна. Це підтверджують надзвичайні приклади довголіття як серед людей, так і серед інших біологічних видів. До того ж уже сьогодні відомі способи збільшення індивідуальної тривалості життя на 30-50%. Як зазначають науковці, основні причини старіння – порушення механізмів саморегуляції. Ці порушення і призводять до виникнення вікових захворювань – атеросклерозу, раку, діабету, паркінсонізму, хвороби Альцгеймера. Сама ж тривалість життя визначається балансом двох процесів: старіння й антистаріння. Коли процеси старіння починають переважати організм гине.

«Що старша людина, то більша можливість генетичних порушень у клітинах. Адже ці порушення часто викликають через зовнішні причини – радіоактивне випромінювання, хімічні речовини тощо. І чим довше людина живе, тим більше в неї шансів щось не те вдихнути, проковтнути», – розповідає лікар-імунолог Петро Трізна.

В лабораторних умовах удалося з’ясувати, які чинники впливають на тривалість життя проте це зовсім не свідчить, що ці знання колись комплексно можна буде використовувати у реальному житті.

П’ять спільних рис довгожителів

Поспілкувавшись із довгожителями Львівщини ми виокремили п’ять спільних рис (звичок) старожилів:

1.Усі без винятку довгожителі, з якими довелось поспілкуватись кореспондентові ЗІКу вирізнялись надзвичайною побожністю та релігійністю;

2. Також у старожилів дуже сильні сімейні зв'язки, поняття «родини»;

3. Обов’язковий активний руховий режим – регулярні фізичні навантаження, але не спорт. Більшість довгожителів ведуть активну суспільну діяльність: входять у різноманітні організації та спілки, обов’язково хоча б раз в день навідуються до сусідів та роблять декілька телефонних дзвінків. На думку дослідників, це і є те, що дає сенс життя;

4. Щоб довго жити необхідний активний інтелектуальний режим. Вчені встановили, що люди допитливі, освічені, вдумливі, які ведуть активне інтелектуальне життя, живуть довше;

5. Cтарожили практично не хвилювались впродовж життя та не переносили різного роду стресів. Багато проявів старіння схожі на зміни, що відбуваються при стресі.

Під час стресу синтезуються певні білки, що грають захисну роль, з’єднуючись з іншими життєво важливими білками. Вони немов супроводжують їх, роблять довговічнішими, активними. У клітинах, які старішають, синтезується деяка кількість «білків стресу». Проте при додатковому стресі синтез «білків стресу» у старості менший, ніж у молодості. Тому люди похилого віку переносять додаткові стреси гірше, аж до інфарктів та інсультів, а в молодих людей сильні стреси мобілізують пристосувальні можливості організму.

Кавказьке довголіття

Найбільше довгожителів у світі живуть на Кавказі. Особливо багато їх в Азербайджані та Абхазії. Дослідження способу життя кавказьких довгожителів, проведений свого часу Інститутом геронтології АМНУ, дали дуже цікаві результати. Традиційно їжа абхазців і азербайджанців низькокалорійна. Завдяки високому вмісту кисломолочних продуктів мікрофлора кишечнику довгожителів схожа на мікрофлору здорових дітей. У раціоні багато рослинних продуктів. Традиційно превалюють гострі блюда з червоним перцем. Він містить речовину, яка нормалізує жировий обмін, знижує артеріальний тиск, бере участь у терморегуляції. Довгожителі вживають багато поліненасичених жирних кислот і найбільше біологічно цінної лінолевої кислоти (за рахунок високої кількості в їжі кукурудзяної та соняшникової олії). В їжі довгожителів мало холестерину, зате багато вітамінів і природних антиоксидантів. Останні здатні нейтралізувати вільні радикали (дуже активні хімічні сполуки, які ушкоджують інші молекули та клітини), які утворяться при окисних процесах в організмі.

Важливо й те, що людей похилого віку на Кавказі традиційно поважають у суспільстві, до їхньої думки прислухаються, вони беруть активну участь у житті села та своєї сім’ї, активно спілкуються із сусідами та родичами. 80% довгожителів не вважають свій вік похилим. В цьому довелось переконатись особисто, коли на запитання скільки їм років, старожили відповідали «лише 102».

99% довгожителів – представники великих патріархальних сімей, де батьки, діти та онуки живуть під одним дахом. Сімейні стосунки підпорядковуються суворим правилам поведінки в різноманітних ситуаціях. Завдяки цьому дуже знижується кількість конфліктів. Практично всі довгожителі віддають перевагу спокою, мирному вирішенню конфліктів. У довгожителів низький рівень вимог, вони прагнуть до збереження свого особистого та соціального стану.

Довідка ЗІКу.

За даними Державного комітеті статистики торік в Україні мешкало 1 762 довгожителів. Із загального числа довгожителів, вік яких перевищив сто років - 1 508 жінки, 254 - чоловіки. Також в Комітеті повідомили, що 1 161 довгожитель мешкає у містах (181 чоловік і 980 жінок), в сільській місцевості – 601 (73 чоловіки і 528 жінок). Держкомітет статистики констатував старіння нації, переважання пенсійного населення над молоддю, а також про переважання смертності над народжуваністю.

Тривалість життя в розвинених країнах (Японія, Швеція, Швейцарія, Франція) становить 74-76 років для чоловіків і 80-83 роки для жінок. Українські чоловіки живуть у середньому 61-62 роки, а жінки – 72-73. Тривалість життя в розвинених країнах повільно зростає. У нашій країні тривалість життя падає.

• 09:4621.05.08 Філософ
• • Усі без винятку довгожителі, з якими довелось поспілкуватись кореспондентові ЗІКу вирізнялись надзвичайною побожністю та релігійністю. Цьому є логічне пояснення, люди які народились на сто років тому не могли не бути побожними. Адже в той час, людина фактично не могла вибирати вірити їй чи не вірити в Бога. І головне - бути побожним це не те саме, що відчувати потребу в духовному. Як на мене мало людей усвідомлює, в що вона вірить. Релігійність у більшості західноукраїнського населення доведена до рефлексу - побачили церкву треба хреститись! А для чого? Мабуть мало хто відповість. Бо так робила мама і тато, а до цього їхні мама і тато і так далі. І все! Відповіді нема!
• 17:2620.05.08 лоліта
• • У Львові менше населення менше мільйона !!!