31Скільки ми платимо своїм слугам
Квітень17200811:18
"Газета..." порахувала скільки коштує громаді утримання міського голови та його апарату
Рахувати чужі гроші – негарно. Однак не тоді, коли йдеться про чиновників, а точніше, про їхню зарплату. Тому що цю зарплату платимо їм ми – сплачуючи до бюджету податки. Чиновники полюбляють повторювати, що вони «слуги народу». От «Газета…» і підрахувала, у які гроші ці «слуги» нам обходяться. Чи принаймні ті з них, які працюють в апараті мерії.
200 тисяч для міського голови
Визнаємо, що цьогоріч довідатися розміри зарплат перших осіб міста було простіше – керівництво Львова оприлюднило декларації про доходи. А відтак відомими стали гроші, які одержують реально, а не відносно невеликі штатні оклади, що їх колись у разі відповідних запитів оприлюднював відділ кадрів міської ради.
Отже, середньомісячний заробіток міського голови Андрія Садового 2007 року становив 16 тисяч 143 гривні 53 копійки. Три його заступники також отримували понад 10 тисяч гривень щомісяця. Перший – Олег Синютка – по 15 тисяч. Середньомісячний заробіток заступника з питань містобудування та інфраструктури Миколи Одухи становив 13 тисяч 203 гривні, заступника з гуманітарних питань Василя Косіва – 12 тисяч 556 гривень. Це означає, що за рік ми з вами лише на зарплату мерові витратили майже двісті тисяч, 180 тисяч – на першого заступника і ще по 150 тисяч – на заступників «звичайних».
Ці цифри суттєво відрізняються від афішованої з подачі прес-служби мерії суми зарплатні, яку встановили для голови Львова депутати міськради: вона дорівнює майже двом з половиною тисячам гривень. Виходить, що не такий уже бідний і знедолений наш мер, навіть якщо взяти на віру, що жив він лише на гроші, офіційно отримані з міського бюджету. Інше питання, як 2,5 тисячі штатного окладу перетворюються на 16 тисяч, які він реально одержував? Є кілька можливих джерел зростання чиновницької платні. Наприклад, для службовців місцевого самоврядування передбачено надбавки: 20% – за вислугу років – для тих, хто пропрацював у системі понад 20 років. Але зараз у муніципалітеті немає жодного такого «довгожителя». 50% додають за «інтенсивність праці». Ще по 10% дозволено нараховувати за знання мов (за даними «Газети…», Андрій Садовий вільно володіє російською та польською). Точно відомо, що 100 гривень мер отримує за свій чиновницький ранг. Однак основна (і найбільш скандальна) складова тієї різниці, яка є між посадовими окладами та реальною зарплатнею львівського мера і його апарату, – це премії. Воно й не дивно, адже, на відміну від надбавок, їхніх розмірів жорстко не визначено – на власний розсуд це встановлює особисто міський голова.
Цьому дам і цьому дам…
За рахунок довільного встановлення премій реальні виплати чиновникам мерії суттєво відрізняються між собою, навіть якщо посадовці перебувають на одному ієрархічному щаблі. Міська рада затверджує лише середній розмір премій – торік він становив 160% окладу. Однак деякі виплати суттєво відрізняються від цієї цифри. Зокрема, премії пересічних працівників можуть дорівнювати і 10% основної ставки. Натомість якщо йдеться про начальників відділів і управлінь, директорів департаментів – то це вже від 100% до 600%. При цьому така ось тенденція: найвищі премії отримують насамперед нові чиновники, яких Андрій Садовий запросив із «Самопомочі», інших структур, пов’язаних із ним, або фахівці, «приманені» з інших міст. Натомість «старі кадри» переважно змушені задовольнятися скупими «винагородами».
Зокрема, премії в 600% (себто шестикратний оклад) отримували 2007 року запрошений із Києва директор департаменту «Євро-2012» Олег Засадний, «варяг» із Луцька Олег Іщук, відомі із часів «Самопомочі» начальник управління інформаційної політики Остап Процик, директор департаменту «Адміністрація міського голови» Олег Березюк, керуюча справами міськвиконкому Марта Литвинюк. Іще двоє чиновників, очевидно, стали «ударниками виробництва» – начальник юридичного управління Галина Пайонткевич і головний «культурист» мерії Андрій Сидор. Вони також отримували 600-відсоткові премії.
Що це означає? Та просто те, що утримання премійованого в такому обсязі директора департаменту обходиться місту в суму, близьку до 12 тисяч гривень щомісячно. Начальники управлінь трохи дешевші – 9-10 тисяч. До речі, ці цифри – приблизні, оскільки розмірів зарплат міських чиновників офіційно не оприлюднюють. «Газеті…» вдалося лише з власних джерел довідатися, що оклад директора департаменту Львівської мерії становить близько 2000 гривень, а начальника управління – близько 1500 гривень.
Шість зарплат – мало. Давайте дев’ять!
Однак, як з’ясували, шестикратна зарплатня – це аж ніяк не межа апетитів львівської «гички». Як повідомив «Газеті…» голова комісії депутатської діяльності та законності ЛМР Ігор Микитин, цього року наш «головний слуга» Андрій Садовий устиг отримати премію в розмірі 900% посадового окладу. Це означає, що таку ж премію принаймні раз одержав і Олег Синютка, адже премія міського голови, згідно з нормативами, не може перевищувати такої ж виплати для його першого заступника. Нескладно порахувати, що премія міського голови становила понад 22 тисячі гривень, а платня за той місяць загалом дорівнювала 25 тисячам гривень.
Звісно, такі суми обурили багатьох депутатів і рядових чиновників мерії. Тим паче, за законом, премія державного службовця не може перевищувати 400% окладу. Проте від суто кримінальної відповідальності за таке порушення міських посадовців рятує законодавча колізія. Юристи пояснюють, що вже кілька років службовці місцевого самоврядування не прирівняні у статусі до державних службовців, а законодавчого положення щодо їхнього преміювання не розробили й досі. В такій ситуації апелювати можемо хіба до моралі: наскільки справедливим є розподіл премій і чи гарно виглядає мер, нараховуючи собі 900% премії, тоді як деякі працівники міськради отримують 545 гривень зарплати та менш ніж 100 гривень премії?
Люди ображаються і звільняються
Як стало відомо «Газеті…», часто через довільний розподіл премій і великий розрив у зарплатні досвідчені працівники мерії пишуть заяви на звільнення. Адже зарплата рядового чиновника ЛМР – 545-1000 гривень на місяць, залежно від досвіду роботи та додаткових навичок. А 600-відсоткових премій їм не нараховують. Невисокі зарплати й у багатьох начальників відділів та управлінь. При цьому, як стверджують «старожили» міськради, при абсолютно однаковій завантаженості й віддачі зарплата двох, наприклад, начальників суміжних відділів може відрізнятися у 3-4 рази. «Як я можу бути мотивованим до роботи, отримуючи 1000 гривень, коли поруч сидять дівчатка, які, пропрацювавши лише місяць, одержують по 3-4 тисячі?» – зазначив у розмові з кореспондентом «Газети…» колишній начальник відділу в мерії. І справді, як свідчать документи, деякі керівники управлінь і відділів 2007 року отримували майже 400%-ві премії за перший же місяць роботи на посаді.
Всеволод Поліщук, Газета ПО-ЛЬВІВСЬКИ
РоздрукуватиКоментарі
PLAY Интересное видео
Новини
06Липня 2008
05Липня 2008
04Липня 2008
zmolo.com
Для чого ім ганьбитися мізером, як можна через кумів приватизувати комунальну власність і мати сотні тисяч у валюті.
Даааа..., ,автор цього матеріальчику навіть не знає, як звати начальника юридичного управління, що є загальнодоступною інформацією. То як можна сподіватися, що його "поінформовані" джерела подали правдиву інформацію про дані з обмеженим доступом?
Словом, профффесіоналізм
(чи точніше його особиста фантазія)
1. Щоб запросити на державну службу толкового працівника йому слід запропонувати добру зарплатню. Менеджер середньої ланки повинен заро[***]ти 4-10 тис.
Керівник 10-25 тис. Інакше за 500-1000 грн. прийде на посаду або нероба, або хабарник.
2. Звільнити працівників за укр. законом дуже важко. На державній роботі як правило сильно роздутий штат і багато нероб, а то й хабарників зі зв'язками. Звідси низький оклад і висока премія. Робиш роботу, лояльний до керівника - отримуй премію. Шлангуєш - животій на низькому окладі або звільняйся.
Взагалі я не бачу альтернативи цьому порядку. Вкінці кінців все спитають з керівника, тож він має мати можливість керувати кадрами.
Друге дуже важливе питання це несприйняття достойних зарплат. Люмпени не хочуть, щоб хтось більше них заро[***]в. Краще хай чиновник має низьку зарплату і бере фантастичні хабарі, але ми про це не знатимемо.