Стадіон, який побудує Кміть
Квітень22200811:11

Вирок мерії
18 квітня – рік тому у Львові тішилися, що прийматимуть учасників фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року. Тішилися навіть ті, хто до останньої хвилини не вірив в перемогу спільної заявки України та Польщі. Але минув рік, а з ним і ейфорія: було багато розмов, нарад, планів, однак не було найголовнішого – конкретних дій.
Тож за рік після перемоги України та Польщі у тендері можемо констатувати – проведення матчів «Євро-2012» у Львові опинилося під загрозою зриву. Якщо точніше, то на цей час маємо лише угоду щодо проектування стадіону у Львові з австрійською компанією «Альпіне», за що місто має заплатити 30 мільйонів гривень. Маємо ще програму підготовки Львова до «Євро-2012», яку Тимошенко урізала втричі – з 9 до 3,1 мільярда гривень, існує теж у Львівській міськраді департамент з піготовки до Євро-2012 та складається лише з 10 осіб – це за словами директора цього департаменту Олега Засадного, хоча депутати міськради дозволили збільшити штат до 100 осіб. Маємо також заступника мера, який курирує підготовку міста до чемпіонату, і офіс якого розміщується у Києві, а львів’яни навіть не знають, як він, цей заступник, виглядає.
Чого не маємо? Інвестора, який погодився б фінансувати будівництво стадіону, сформованої команди фахівців, яка би взяла на себе підготовку міста до «Євро-2012». Але найголовніше – відсутня системність мислення у людей, які цим займаються.
Натомість існує хаотичність прийняття рішень, закритість інформації, велику частину якої замкнув на собі мер Садовий. А зважаючи на його «велику любов» до місцевої преси, зрозуміти, що діється у його голові, – годі.
Всю плачевність ситуації з підготовкою Євро у Львові у Києві помітили. Призначення Миколи Кмітя головою облдержадміністрації Львівської області можна розцінювати, значною мірою, як прагнення керівництва держави „зламати лід” дилетанства Львівської міської влади і все-таки врятувати «Євро-2012» для Львова.
Без Моршинської не розібратися
Логіку Ющенка зрозуміти не важко. Полишити справу на самоплив – це означатиме віддати «Євро-2012» Харкову чи Одесі, означатиме падіння у регіоні і так хирлявого рейтингу Президента. Тому й приїхав до Львова Президент з купою урядовців, щоб взяти ініціативу у свої руки та продемонструвати Галичині, кому вона має завдячувати за матчі «Євро-2012».
З іншого боку, і це добре розуміє Ющенко, прорив, який слід утнути у Львові з «Євро-2012», вимагає менеджера екстракласу. Саме і з цих причин замість Петра Олійника в будинку ОДА на Винниченка опинився співвласник „IDS Group” (торгові марки „Миргородська” та „Моршинська”) Микола Кміть.
Слід визнати, це шанс як для самого нового губернатора, так і для всієї області, адже «Євро-2012» дасть стимул для розвитку економіки краю, інфраструктури та значно покращить імідж області.
На відміну від попередніх губернаторів області, Кміть має зв’язки не лише у політичній верхівці держави, але й серед бізнес-еліти, у тому числі, й міжнародної. Тобто, виходить, було би бажання у самого губернатора, то під його гарантії на Львівщину можуть прийти такі омріяні іноземні інвестиції.
Тут найцікавіше. Миколу Кмітя пов’язують з відомим російсько-британським олігархом Борисом Березовським. Коридорами влади шириться легенда, що Кміть, після того, як Москва закрила експорт грузинської мінеральної води в Росію, собі у збиток продавав воду „грузинських братів” в Україні. Частина легенди про боротьбу Кмітя з „московським імперіалізмом” має рацію, проте з іншою – «собі у збиток» – годі погодитися. Річ у тім, що компанія „IDS Group” є дистриб’ютором «Боржомі». Так, в 2004 році Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», власником якого був Микола Кміть, об’єдналася з компанією «Індустріальні та дистрибуційні системи» (ІДС) у холдинг IDS Group, а власником контрольного пакета IDS Group згодом став вже міжнародний холдинг GG & MW/IDS Group, який випускає мінеральну воду під брендом «Боржомі». І належить цей холдинг грузинському бізнесмену Бадру Патаркацишвілі, який, своєю чергою, є бізнес-партнером Бориса Березовського. Висновок дуже простий, власнику „Боржомі” заборонили продавати воду в Росії, і він її через свою керуючу компанію – реалізував в Україні.
Однак залишається беззаперечний факт – вихід на серйозних бізнесменів-інвесторів у Кмітя є. Адже Борис Березовський є виразником інтересів чи не всіх олігархічних груп, які після конфлікту з Володимиром Путіним вивезли свої капітали з Росії. Зрозуміло, що Борис Березовський, Гусинський та компанія може не лише інвестувати економіку Британії, але й, до прикладу. України, у тому числі, й Львівщини.
Запасний варіант Кмітя
Проте з інвесторами нашвидкоруч каші не звариш, а діяти новому губернатору треба негайно і рішуче, аби довести Вікторові Ющенкові, що він, Віктор Ющенко, не помилився зі своїм вибором.
От і заходився Микола Кміть працювати перевіреними бізнесовими методами – видав «на гора» новий, як він його назвав – запасний, проект побудови стадіону у Львові. Кміть домовився про можливість одержання кредиту на 1 млрд грн в «Укрексімбанку», про що й було підписано 22 квітня відповідний протокол – у Львові за присутності роботодавця Віктора Ющенка.
Розрахунок ніби простий: земля у Львові дорожчає приблизно на 30-40% на рік, а відсотки в банку – 10-14%. Тобто, керівництво держави, отримало гарантії того, що стадіон у Львові буде побудований за будь-якої погоди.
Проте навіть глибоко не заглиблюючись в аналіз ситуації, можна зрозуміти, що місто могло би й само звести новий стадіон без жодного кредиту. Нагадаємо, що за угодою під стадіон з балансу міста виділено 23 га землі, при цьому лише 8 га має бути власне спортивна арена.
15 га безкоштовно отримає міфічний інвестор за те, що побудує стадіон. Приблизна вартість стадіону – 85 млн євро. Згідно з даними Львівської міської ради, на останньому аукціоні земельну ділянку на пр. Чорновола, 45-Б, площею 0,2030 га було продано за 4,07 млн грн, тобто, за ціною 20 млн грн за га. У нашому ж випадку інвестор отримує 15 гектарів, множимо 20 млн грн на 15 га і отримуємо 300 млн грн, або 60 млн доларів, отримуємо вже, а поступова і грамотна реалізація цих же 15 га землі, яка щораз дорожчає, очевидно, дозволить містові збудувати стадіон власними силами.
Проте цей варіант потребує додаткових не бізнесових зусиль, а натомість – активної роботи з Кабміном Тимошенко. Адже нині ще не з’ясована ситуація із забороною уряду продавати землю несільськогосподарського призначення поза межами аукціонів. Тож Кмітя-бізнесмена не важко зрозуміти, він хоче мати на 100% гарантований варіант з будівництвом стадіону.
До того ж, продаж землі – це все-таки повноваження міської ради, яка може мати свої резони на саме таке будівництво євростадіону. Адже ті самі 300 млн грн можна потратити і на водозабезпечення, і на нові трамваї та тролейбуси! Поки що можна.
Проте існує ризик, що для того, щоб повернути розрекламований кредит Кмітя, зважаючи на галопуючу інфляцію, місту доведеться брати ще один кредит. А якщо взяти до уваги, що Львів ще не виплатив «водний» кредит Світового банку, то доведеться заставити Ратушу разом з будинком ОДА.
Щоб цього не сталося треба знайти інвестора, який би збудував євростадіон і для міста, і для себе – як це зробили і у Донецьку, і в Дніпропетровську, і в Харкові. І такий інвестор у Львові є, але міський голова Садовий його в упор не хоче бачити. Однак, це інша тема, точка неповернення до якої, якщо ми не помиляємося, давно позаду.
Хай там як, але Микола Кміть ускочив в історію, яка почалася без нього, отож, тепер він повинен вибудувати ефективні і рівні стосунки з кожним її учасником, що дозволить йому номінуватися на головну роль – стратега і арбітра. Однак дивна «закоханість» у дії Садового може обернутися для нового губернатора швидкою і несподіваною поразкою. Власне, важко зрозуміти, чому Кміть при обговоренні, фактично, провалених тем розповідає чомусь про те, як Андрій Садовий успішно готує Львів до «Євро-2012». Мовляв, Андрій Іванович – все знає, Андрій Іванович – все вирішить, у Андрій Івановича досвід, а я – розробив запасний варіант з кредитом і все.
Навряд чи це все... Місто уже давно втомилося від хаотичних війн Садового з усіма, від набридливого піару мера і очікує від нового «господаря області» Кмітя системних дій як з управління областю, так і з підготовки до «Євро-2012».
І ця системність має передбачати, що для успішної підготовки Львова до чемпіонату Європи потрібен не лише стадіон, але й сучасний аеропорт, євроколія, готелі та відремонтовані доріг. Навіть якщо у місті зведуть «золотий» стадіон, без усіх перерахованих речей Євро у Львові не буде.
Євробарахолка на єростадіоні?
Чиновник рангу Кмітя мав би також розуміти, що мало побудувати стадіон, але й потрібно передбачити, що робити з ним після двох матчів Єврофоруму.
Адже його утримання щороку може коштувати місту мільйони гривень, які з надлишком перевищать всі можливі надприбутки від продажу землі. Перетворити його на черговий «Торпедо», де будуть продавати вживані речі – сумна перспектива для арени, в яку мають намір вбухати 85 млн євро…
Ситуація нагадує приклад дорогого «Мерседеса» для вбогої сім’ї, яка за рік-два «уб’є» машину остаточно. Однак стадіон, на відміну від «Мерседеса» продати – іншій країні чи містові – неможливо. Інший приклад – стадіон "Алгарве" (Algarve) у Португалії був споруджений до Євро-2004, споруджений у місті, де немає команди з вищої ліги, нині цей стадіон простоює, його щорічне утримання – мільйони євро.
Львів, на щастя, має вищолігову команду «Карпати», проте тут влада не може вирватися за рамки своїх дрібних інтересів. Таке враження, що Садовий перетворив підготовку міста до «Євро-2012» на свій приватний бізнес: тому дам один об’єкт, тому – два, а цьому не дам – бо він мені не подобається.
З таким підходом ми далеко заїдемо, адже для того, щоб стадіон у Львові «жив» на ньому має відбуватися футбольне дійсно найвищого класу і після 2012 року. Сюди мають приходити тисячі вболівальників, вестися телевізійна трансляція, тоді він не буде лежати тягарем на плечах міста. А не так, то уся розрекламована інфраструктура (казино, ресторани, торговельні центри) біля стадіону ніколи не запрацює.
І тут уже Кмітю замало бути губернатором-бізнесменом, який взяв кредит на будівництво стадіону, потрібно думати ширше, бачити на крок-два уперед.
Але з цим, здається, поки що проблеми. Інакше, як зрозуміти Миколу Кмітя, який дає завдання заступнику мера Олегу Синютці, налагодити стосунки з власником футбольного клубу «Карпати» Петром Димінським. Як вміють налагоджувати стосунки Садовий та Синютка, мешканці міста уже добре переконалися – про це свідчать мітинги біля Ратуші, акурат перед приїздом Президента Ющенка до міста.
Критичний термін початку зведення нового стадіону – літо 2008 року, якщо до того часу ми не побачимо реальне будівництво – потрібно відмовлятися від ідеї проведення матчів «Євро-2012» у Львові. Уже зараз пролунав перший дзвіночок.
В офіційному повідомленні компанії Alpine, яка розробляє проект нового стадіону сказано, «закінчення будівництва стадіону, що буде відповідати стандартам УЕФА, планують на середину 2011 року». А згідно з вимогами УЄФА, за офіційною інформацією Львівської міської ради, стадіон мають збудувати до червня 2010 року. Є надія, що європейські футбольні чиновники крізь пальці подивляться на цей незбіг, але бракує дещиці – на землі виділеній під зведення стадіону повинні відбуватися якісь будівельні роботи. А цього поки що немає…
Відсутність матчів «Євро-2012» у Львові – як для Садового, так і для Кмітя – це політична смерть. Повна і безповоротна; після таких провалів реінкарнації не буває…
При цьому виглядає на те, що порятунок винятково у руках Кмітя. Бо Андрію Садовому все важче стає контролювати свої слова та жести.
Роздрукувати Борис Дейнеко, для Західної інформаційної корпораціїКоментарі
PLAY Интересное видео
Новини
05Вересня 2008



13







zmolo.com
Та, (...!!!)! Хто, зрештою такий, Димінський, що область вже котрий рік трусить від його захцянок, голосних криків "хочу те!", чи" хочу се!".
Постійниі локальні війни, то з Олійником, то з Садовим, тепер уже наважуєтеся погрожувати Кметю?
Чому один нахабний грошовий мішок тріпає нерви всій області? Вікторе Андрійовичу (Ющенко)! Якщо це такий великий бізнесовий талант, може підвищити його до якоїсь посади на Сході України, поближче до Ахметова. Може там його навчать жити так, щоб від нього цілу область не нудило. І попри те підівчать керувати футбольною командою так, щоб вона не була у вічних аутсайдерах, а замашки мала, як пирма- балерина.А щодо Димінського:
Маєшь гроші - тішся! Хочеш робити добро - роби ТИХО!!! Якщо ні - кричатимеш голосно, але не довго. Такі спостереження складалися історично.
Пропоную оголосити рух "Євро геть зі Львова!".
Стадіон нам не треба. Дороги чи збудують, чи ні. Кількість приватних готелів на добробут львівян позитивно не вплинуть. Футбольні фани - не найкращі гості (спитайте в правоохоронців). Отож великого зиску окрім владоможців, які відгризуть чималий шмат грошей та повій, заробіток яких збільшиться у дні проведення матчів, жодного зиску не бачу.
В Португалії, країні не бідній - будівництво нікому не потрібного стадіону спонсорувала Європа, а бідни Львів має цю фігню тягнути сам.
А щодо залежності іміжду Садового та Кметя від проведення Євро - фігня повна. Запрацює область - слава Кметю. Буде гнити, так як при його попередниках - ну, що ж іще один, кому невдалося. І тут, панове, як на мою думку, Євро тільки шкодить.
Це все рівно, що бідній босій немитій циганці одягнути діамантове кольє. А раптом, хтось закохається і візьме заміж? (Завчасно перепрошую за брутальне порівняння).
- собаки гавкають, а караван іде...
- Жаба дуже погана хвороба - не дає часу для власного розвитку та об"єктивного бачення світу.
А які дії ви думаєте будуть правильні від нового губернатора?