«Діяльність Президента України становить одну з основних загроз незалежності України», - Тимошенко

Квітень16200815:09

Текст заяви подаємо у повному обсязі:

«ВИМАГАЄМО ВІД ПРЕЗИДЕНТА ЮЩЕНКА В.А. ПРИПИНИТИ АНТИУКРАЇНСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ!

Фракція Блоку Юлії Тимошенко у Верховній Раді України заради збереження демократичної коаліції та консолідації демократичних сил у парламенті й суспільстві довгий час не зважала на агресивні і немотивовані випади глави держави та його секретаріату стосовно коаліційного Уряду, персонально Прем’єр-міністра та демократичної коаліції.

Однак протистояння сьогодні між Президентом, його секретаріатом з одного боку та Урядом демократичної коаліції з іншого зайшло настільки далеко, що мовчати більше не можна.

Тому Фракція Блоку Юлії Тимошенко у Верховній Раді України уповноважена заявити:

1. Президент України Віктор Ющенко, заради збереження примарних шансів на перемогу на наступних виборах глави держави взявся до тотальної руйнації всіх починань та ініціатив демократичного Уряду.

2. Президентом України заблоковано всі антикорупційні програми демократичного Уряду (зокрема, в галузі торгівлі землею); фактично глава держави перетворився на гаранта збереження корупційних схем. Зусиллями секретаріату заблоковано також і виконання конкретних пунктів коаліційної угоди (зокрема – щодо професійної армії, боротьби з корупцію та пільгами і т.д.).

3. Президент та його секретаріат свідомо і цілеспрямовано роздувають істерію та паніку навколо інфляції в країні, ніби не розуміючи (а може навпаки – прекрасно розуміючи), що тільки одна заява глави держави про інфляцію уже збільшує зростання цін на кілька відсотків.

4. Президент України блокує і гальмує процес цивілізованої приватизації, руйнуючи цим Державний бюджет України і зриваючи соціальну політику Уряду.

5. Президент України та його секретаріат намагаються взяти під свою опіку тіньові схеми в газовій сфері і забезпечити „треті інтереси” в цій сфері за рахунок національних інтересів України.

6. Як і в 2005 році, Президент України перетворив Раду національної безпеки та оборони в центр протистояння Уряду. Сама Рада національної безпеки формується за рахунок людей, які сповідують сепаратистські ідеї, виступають чи виступали за розділ України, вкидають до суспільства провокаційні ідеї на кшталт надання російській мові статусу державної, виступають проти європейської інтеграції України.

7. Президент України та його секретаріат взяли під свій захист корумповане керівництво Фонду державного майна та Київської мерії.

8. Президент України консолідував навколо себе вчорашніх лідерів кланів та фінансово-олігархічних груп, які під виглядом благодійної діяльності намагаються повернутися до влади.

9. Президент України та його секретаріат свідомо вносять розбрат всередину демократичної коаліції і, вносячи до порядку денного роботи парламенту заздалегідь безглузді питання, намагаються заблокувати роботу парламенту.

10. Президент України В.А. Ющенко систематично ганьбить Українську державу, виступаючи з заявами, що принижують честь та гідність України у світі.

В ситуації, що склалася, Фракція Блоку Юлії Тимошенко вимагає від Президента України припинити АНТИУКРАЇНСЬКУ діяльність і не руйнувати чергового шансу для демократичного розвитку Української держави. Ми вимагаємо припинити цинічне руйнування і знищення демократичної коаліції, яке проводиться сьогодні на догоду перемозі Ющенка В.А. на наступних президентських виборах. Ми вимагаємо від Президента негайно скасувати всі укази та нормативні акти, які блокують роботу демократичного Уряду і дати цьому уряду нарешті працювати. Ми вимагаємо повернути діяльності Ради національної безпеки та оборони її українську суть і очистити цю структуру від випадкових людей.

Сьогодні, в ситуації світової економічної кризи та відродження агресивних антиукраїнських тенденцій за кордоном, Україна стоїть перед великими викликами, на які вона повинна адекватно відповідати. Нам прикро, що у цій непростій ситуації діяльність Президента України становить одну з основних загроз незалежності України, її суверенітету.

Попереджаємо також, що будь-які авантюри, які сьогодні плетуться в секретаріаті президента на кшталт прямого президентського правління та „термінового референдуму” по Конституції дістануть адекватну відповідь.

Сказане нами на адресу Президента України жодною мірою не стосується наших колег та соратників по демократичній коаліції з блоку „Наша Україна - Народна самооборона”. Ми зробимо все від нас залежне, щоб зберегти демократичну коаліцію і нікому не дамо зруйнувати шансу для цивілізованого демократичного розвитку України.

Ми вважаємо, що в даній ситуації є лише один цивілізований і законний вихід – ухвалення змін до Конституції у Верховній Раді України, яка покінчить з безвладдям, безладом та поверне країну на шлях нормального демократичного розвитку в інтересах всіх її громадян.

Фракція Блоку Юлії Тимошенко

16 квітня 2008 р.»

• 16:3815.05.08 Ляльці
• • Романюк насправді є лялькою ляльковода Курочки. Чом не напише, як син полковника Курочки брав на таран будучи пяним вантажівку, чи як Курочка "Новий Цум" продавав і двері в кабінет директора самовільно опечатував разом із дурцибелихом Ухачем, чи як замордував в ІТТ неповнолітнього? Чом не напише Романюк, як кидають людей на житла створені Курочкою агенції з нерухомості "Магнат" і "Маєток", як вбивають вони стареньких? А як Курочка став власником особняка, де колись мешкало 4 родини. Чи живі сусідоньки Курочки, чи вже могилки позаростали?
    Вже оплаченими Ухачівськими мітингами на захист Курочки під УВС ви спозорилися, хочете прокуратуру пікетувати? А підгузниками героїв маніфестації забезпечите?Напевне шиєте прапори із геральдикою злочинного клану Курочки-Рибака? Забираєте харч у короля україни-руси Кареліна! Як не соромно? Курочка кукорікне хіба через дурну "кандальну газету".А про справжі подвиги Курочки-Рибака-Дзери-Ухача-Онищака- Масляного, про те, хто продав "Сільмаш" прокурор і так знає....
• 13:5619.04.08 pedro
• • Ющенко гамнюк
• 13:5419.04.08 leon
• • Ющенко плешивый педик
• 20:3116.04.08 бардак аферисти жирують
• • Гнилометр з глушником,
    або ще кілька запитань до прокурора Львівської області п. О. Баганця
    Спочатку про гнилометр. За аналогом з термометром чи барометром, цей універсальний прилад постановили сконструювати в Західному науковому центрі НАН України. Причому гнилометр випускатимуть у двох модифікаціях – для індивідуального та колективного діагностування. Прикладаєш перший варіант до тім’ячка державного службовця, другий – до стилю роботи певної установи і – за лічені секунди отримуєш показники загальної професійної прогнилості особи чи служби. Фактично йдеться про вдосконалення варіант детектора лжі, чи то поліграфа, який ще звуть “брехунцем”.
    Та поки цього не сталося, запитаймо, хто найбільш відповідальний за бардак-кавардак у Галицькому П’ємонті? Звісно, це питання не до вас, пане прокуроре, а до тьоті Нусі, яка підмітає проспект Т. Шевченка біля будинку колишньої біржі. Символічно, що саме там, де відбувалися великі торги і робилися найвищі ставки, нині міститься прокуратура. А кажуть, там хотіли розмістити похоронне бюро. Щоб усе надійно поховати. Але не зручно- центр міста!
    Та ми про інше. У кількох попередніх числах “СГ” помістила просторий документальний опис “Прозора непрозорість” про діяння відомих львівсько-київських ура-патріотів. Не те, щоб за ними кримінал плаче. Давно перестав плакати! Однією з поважних жертв цих патріотів став колишній начальник УМВСУ м. Львова полковник міліції М. Курочка. Ще у серпні 2005 року одна з громадських правозахисних організацій писала: “Судячи з усього, реальні “гріхи” полковника М. Курочки полягають у втручанні в сферу великих кримінальних інтересів осіб, які наближені до влади чи прямо її представляють. З подачі М. Курочки порушено кримінальні справи проти адміністрації Концерн - “Електрон”, “Сільмаш”, “Полярон” тощо.” Державі завдано багатомільйонні збитки, і в разі доведення кримінальних справ до судового розгляду, наслідки можуть бути вражаючими. Не дивно, що на захист тіньових ділків піднялася потужна рать, включно з депутатами парламенту та генералітетом. Робиться все можливе, аби дискредитувати М. Курочку – не вигідний він на службі”.
    Дискредитували і звільнили. Як знаємо з судових рішень: дискредитували і звільнили з ОВС незаконно. Одні рішення вже вступили в законну силу, але не виконуються (заслуженому юристові України П. Барнацькому закони не писані!). Кажуть є така “государська” вказівка: брати на “ізмор”. То “СГ”, пане прокуроре, дуже і дуже цікавить, хто саме і чому поховали кримінальні справи по згаданих об’єктах – “Електрон”, “Сільмаш”, “Полярон”.
    Як на нас, М. Курочка ще дуже завинив наїздами на добре структуровану мафію крадіїв автотранспорту. І хай би! Але він викрив і на конкретних фактах й цифрах показав механізм фактичного дахування автозлодіїв з боку окремихпрацівників Феміди. Як ті взагалі не приймають рішень щодо автозлодіїв, або виносять умовні вироки, і лише у виключних випадках (якусь же звітність треба показати!) реальні, хоча й невеликі строки ув’язнення. Інакше кажучи, механізм авто мафії діє бездоганно і надійно прикритий. Полковник же зачепив свята святих – корпоративну честь всечесніших служителів Феміди. І до них же був змушений звернутися в справі власного незаконного звільнення з посади. А це – самі розумієте. Ні, ми далеко не вимащуємо всіх служителів закону чорною фарбою. Вони є різними, як різними є прокурори, стражі порядку та інші службовці. Певні корпоративно-системні проблеми є, але вони стосуються не так загального стану суспільства (на що лю[***]ть посипатися), як загальної прогнилості влади. Якщо головний екс-чиновник області під час однієї з нарад дає вказівки суддям, як “треба вирішити” певну кримінальну справу, це, пане прокуроре, щось та й означає. Підкажіть, що саме? А ні – гордо промовчіть!
    Очевидно, полковник М. Курочка сам собі підписав вирок, коли, затиснутий зусібіч круговою порукою сановних корупціонерів і, бажаючи її розірвати, двічі із заявами звернувся на ім’я Президента України В. Ющенка, саме того президента, який особисто дякував полковникові М. Курочці за державно-правову і принципову позицію під час Помаранчевої революції з приводу того, що діється на Львівщині. Винесення сміття з хати вилізе боком і полковнику! Хто він такий! Адже є міністр ВС, є заступники міністра, є обласний генерал, є прокурори та інші відповідальні служби. Він що – всім указ? Наймудріший?! Мало того, М. Курочка став об’єктом і відомчого, і публічного шельмування, зокрема з боку екс-старшого радника ВРУ П. Барнацького та його “патрона” по партійній лінії нардепа Ю. Кармазіна, який закидав М. Курочці різні гріхи. При перевірках усе спростовувалося , але ж постійно відмиватися від того бруду, на виробленні якого спеціалізуються радники, які нацьковують нардепів, потребує і часу, і нервів.
    Як на нас, система корупції побудована таким чином і настільки глибоко ешелонована, що в неї втягнуті всі державні служби і будь-які спроби зірвати сталеве павутиння кругової поруки зловмисників приречені. Про що ми? У розпорядженні редакції є довідка з УМВСУ, де йдеться і про депутатів облради та їхні бізнесові інтереси, і про все того ж радника П. Барнацького. Який в потрібний момент опинився у м. Мостиська, в прикордонній зоні. Що ж сталося?
    Цитуємо: “03.01.2004 року Управлінням ДСБЕЗ УМВСУ у Львівській області проведено перевірку на предмет законності здійснення діяльності АЗС №1 та кафе-бару “Європа” в м. Мостиська, вул. Грушевського, 51, які належать товариству з обмеженою відповідальністю “Галичина” (засновники – Куп’як Марія Іванівна та Куп’як Іван Петрович, генеральний директор ¬- Куп’як Іван Петрович, виконавчий директор Фляк Мар’ян Мирославович).
    На вимогу працівників УДСБЕЗ УМВСУ у Львівській області пред’явити документи, підтверджуючі законність здійснення діяльності вищевказаними об’єктами генеральний директор ТзОВ “Галичина” Куп’як Іван Петрович від надання документів та дачі письмових пояснень категорично відмовився.
    З метою забезпечення збереження бухгалтерських документів ТзОВ “Галичина”, які генеральний директор Куп’як І. П. відмовився пред’явити, працівниками УДСБЕЗ УМВСУ у Львівській області в присутності понятих опечатано приміщення бухгалтерії, вилучено вищезазначений комбайн та передано його на відповідальне матеріальне збереження директору ТзОВ “Галичина” Фляк М.М.
    Для проведення дослідження на предмет відповідності ДОСТам спиртних напоїв, які реалізовувалися в кафе-барі “Європа” відібрано взірці горілчаних виробів.
    06.01.2004 року згідно висновку спеціаліста НДЕКЦ УМВСУ у Львівській області встановлено, що рідина в пляшках з етикеткою горілки “Мягков” та коньяку “Три зірки” не відповідає вимогам стандартів України на спиртні напої.
    08.01.2004 року СВ Мостиського РВ УМВСУ у Львівській області по факту реалізації фальсифікованих спиртних напоїв в кафе-барі “Європа”, який належить ТзОВ “Галичина” порушено кримінальну справу № 120-0463 за ст. 204 ч. 1 КК України.
    Одночасно в ході перевірки встановлено порушення касової дисципліни, а саме:
    - на АЗС №1 ТзОВ “Галичина” надлишок грошових коштів в касі на суму 42 грн. 41 коп.
    - в кафе-барі “Європа” виявлено готівкові кошти в сумі 553 грн., які не були відображені по ЕККА.
    Матеріали скеровані в ДПА для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій.
    08.01.2004 року було виявлено факт зриву печаток на приміщеннях бухгалтерії ТзОВ “Галичина”. Встановлена причетність до зриву печаток п. П. Барнацького.
    На працівників бухгалтерії, які працювали у розпечатаних приміщеннях, за злісну непокору законній вимозі працівникам міліції складено 4 адміністративні протоколи по ст. 185 КоАП України, які скеровані в суд для розгляду.
    У зв’язку з тим, що попередньо опечатані приміщення були незаконно відчинені, за даним фактом скеровано матеріали в прокуратуру для порушення кримінальної справи.
    В ході перевірки встановлено відсутність будь-яких офіційних документів на право функціонування шиномонтажу та діяльності бару ТзОВ “Галичина”.
    Кримінальна справа №120-0463 вивчена заступником начальника УМВСУ Поповичем В.О., дані відповідні вказівки по справі.
    Розслідування справи проводить слідчий СВ Мостиського РВ Лісович В.В.
    В даний час призначена та проводиться документальна ревізія ТзОВ “Галичина”, проводиться виїмка бухгалтерських документів. Здійснюється перевірка законності надання та користування ТзОВ “Галичина” земельною ділянкою, на якій побудовано АЗС, кафе-бар та ін., законність придбання, повнота оплати та оприбуткування комбайну “Форшит”, який виявлено на території АЗС.
    Одночасно П. Барнацьким самовільно було зірвано печатки на приміщеннях бухгалтерії ТзОВ “Галичина”. В той же час 08.01.2004р. П. Барнацький своїми діями перешкоджав роботі працівників міліції.
    Матеріали відносно П. Барнацького, були скеровані в прокуратуру для прийняття рішення згідно діючого законодавства (в порядку ст. 97 КПК України щодо втручання в діяльність працівника правоохоронного органу (Стаття 343 ККУ).
    На даний час матеріали повернуті в Мостиський РВ УМВСУ для доопрацювання, а саме: необхідності опитати П. Барнацького, депутатів обласної Ради Канівця, Ваврина та Куп’яка, однак останні на виклики та повістки в Мостиський РВ УМВСУ не з’являються.
    Перевірка ТзОВ “Галичина” (м. Мостиська, вул. Грушевського, 51) розпочата у відповідності до Розпорядження УМВСУ у Львівській області від 2.01.2004р. щодо виявлення збуту фальсифікованих підакцизних товарів (алкогольних та тютюнових виробів) на автомагістралях області для чого створено робочу групу” (Виділення наше. – Авт) .
    Так, відтоді минуло три роки. А оскільки саме стільки очікують обіцяного, ми й запитуємо пана прокурора. Яка доля вказаної кримінальної справи № 120-0463? Що з матеріалами відносно П. Барнацького, “який своїми діями перешкоджав роботі працівників міліції”? Чи таким правом наділені працівники секретаріату ВРУ? Адже своїми протиправними вчинками П. Барнацький не просто подав працівникам ТзОВ „Галичина” приклад злісної непокори діям міліції, а й фактично сприяв зникненню документів про зловживання. Що за комбайн було вилучено і які врожаї він збирав на розлогих депутатських нивах кафе-бару “Європа”? Щедро политих сфальшованими спиртними напоями, плата за які не були відображені в звітності. Де нині той комбайн? Тоді, у 2004 році, пригадується прокурором області був нинішній прокурор Києва п. Є. Блажівський. Може, він зможе пригадати собі якісь обставини “давно минулих днів”? І за які заслуги його підвищили по службі. Чи не збирають нині врожаї мостиські комбайни безпосередньо на Хрещатику, Банківській та Різницькій? Чи вам, пане О. Баганець, пан Є. Блажівський не друг і нічого не розкаже? А потрібні службові папери з’їли миші? З ВРУ?!
    Кажемо до того, пане прокуроре, що якби не в міру крутого П. Барнацького осадили б ще у 2004 році, громадська атмосфера на Львівщині була б явно чистішою і яснішою. Чи діло прокуратури – сторона? Може, вона не в курсі, бо до неї не зверталися? Наведемо скаргу полковника М. Курочки на ім’я облпрокурора О. Баганця, датовану квітнем 2008 року.
    Цитуємо: “10 січня 2005 року у “Львівській газеті” № 2 (568) під заголовком “Не для того ми боролися, щоб Суркіса, Медведчука та Пінчука замінити Димінським” опубліковано інтерв’ю головного консультанта Комітету ВР України із питань боротьби з корупцією та оргзлочинністю Барнацького Павла Степановича.
    В інтерв’ю Барнацький П.С., як державний службовець, безпідставно, за надуманими мотивами, звинувачував мене у скоєнні протиправних діянь, зокрема в організації провокації отримання хабара слідчим СУ ЛМУ УМВСУ у Львівській області Мельником Р.Я., у “кришуванні” “злочинного угрупування” Юри Рибака, з яким у 1996 році я наче б побив працівника міліції, у підкиданні [***]т студентам, тобто у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364 КК України, які згідно ст. 12 КК України кваліфікуються як тяжкі і особливо тяжкі злочини.
    10.01.2005 р. я звернувся до прокурора Львівської області з заявою в порядку ст. 97 КК України про притягнення Барнацького П.С. до кримінальної відповідальності за ст.182 КК України за втручання в моє приватне життя. За результатами мого звернення 29.01.2005р. в порушені кримінальної справи щодо Барнацького П.С. було відмовлено на підставі ст. 6 п. 2 КПК України. За своїм змістом постанова про відмову в порушенні кримінальної справи є незаконною і необгрунтованою, оскільки помічник прокурора м. Львова Іваник Т.Я. безпідставно, не провівши перевірки обставин у повному обсязі, дійшов висновку, що своїми діями Барнацький П.С. не втрутився в моє приватне життя. Така оцінка суперечить вимогам ст. 182 КК України, оскільки незаконне поширення конфіденційної, до того ж умисне сфальшованої провокаційної інформації, про особу без її згоди в засобах масової інформації є кримінально караним діянням.
    7 лютого 2005р. я повторно звернувся до прокурора області, оскаржуючи вже дії прокуратури міста, яка, не провівши всебічної перевірки, не встановивши істини, винесла постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за моїм зверненням від 10.01.2005р. За цим зверненням відповіді я не отримав досі.
    11 червня 2006 року я втретє звернувся до прокурора області з заявою в порядку ст. 97 КПК України, в якій просив притягнути Барнацького П.С. до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 383 КК України за завідома неправдиве публічне повідомлення про нібито скоєння мною тяжкого злочину. Дана заява взагалі залишилася без розгляду.
    Недостовірність розповсюдженої Барнацьким П.С, інформації щодо мене у згаданій публікації всебічно і однозначно встановлена рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.10.2006 року у справі № 2 – 2683/06, яке 18.01.2007 року вступило в законну силу. Однак Барнацький П.С. по сьогоднішній день ухиляється від виконання судового рішення.
    Таким чином Барнацький П.С., свідомо поширюючи недостовірну інформацію щодо мене на телебаченні і в пресі, грубо порушив мої Конституційні права, що призвело до приниження моєї честі і гідності, ділової репутації та до моральних страждань.
    Враховуючи, що приводом до порушення кримінальної справи, згідно ст. 94 КПК України є повідомлення, опубліковані в пресі, а факти, викладені в інтерв’ю державним службовцем Барнацьким П.С. щодо мене, є нічим іншим як скоєнням злочину, на підставі наведеного прошу розглянути моє звернення відповідно до ст. 97 КПК України, з урахуванням даних судового рішення від 4.10.2006р. у справі № 2 – 2683/06, та притягнути Барнацького П.С. до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 383, ст. 182 КК України (Додаток – 15 позицій).”
    Знову прокуратура скаже: нічого не знаю, нічого не бачу, нічого не чую? Може, треба комбайнами заблокувати проїзд по проспекту Т. Шевченка, то аж тоді зреагують? Втім, справа службової реабілітації М. Курочки під великим запитанням. Міністр ВС Ю. Луценко висловився в тому сенсі, що М. Курочка, будучи начальником міського управління міліції (не повірите!), “симпатизував національно-патріотичним силам”. І це верзе “помаранчевий” міністр, представник наче б національно-патріотичних сил! Луценко - назовні помаранчевий, а всередині червоний? І посада мера столиці йому дорожча за портфель міністра? Ще відвертіше висловився екс-губернатор: “Потрібна людина, яка чітко виконує наші вказівки, а не посилається на закони”. До речі, пане прокуроре, то де ж КС, про які всі запитують, а ви ніби не звідси? Про те, що діялося в Червонограді часів перебування там П. Олійника?
    Є в нашому розпорядженні ще одна заява, на ім’я голови Верховного суду України В. Онопенка, від журналіста, лауреата премій НСЖУ, П. Романюка. У тій заяві також є цікаві посилання. Цитуємо: “У 2004 році в часописі “За вільну Україну” я опублікував три критичні дописи, в яких зокрема йшлося про адміністративні витівки та провокації, які влаштовував на Львівщині тоді старший радник комітету ВРУ по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю П. Барнацький, та про його давнього приятеля Є. Дядьо, який у незаконний спосіб став директором Львівського будинку культури працівників торгівлі (БКПТ), на чотирнадцять років перетворивши його у найбільшу приватну “бомжатню” у центрі Львова (вул. М. Вороного, 4) та джерело кримінальних прибутків.
    Коли П. Барнацький подав щодо мене позов про захист честі і гідності в Галицький райсуд міста Львова, я написав заяву на ім’я тоді голови облсуду п. А. Государського, відповідно мотивуючи своє клопотання про перенесення слухання справи в будь-який інший райсуд Львова. Це був 2005 рік. Відповіді по суті заяви я не отримав досі.
    Тим часом почалася судова веремія за позовом П. Барнацького. У мою відсутність, себто заочно, Галицький райсуд двічі виніс рішення на користь П. Барнацького. Після скасування в апеляційному порядку першого рішення, вдруге таке ж заочне рішення постановила суддя Л. Городецька. Та сама суддя, яка слухала кримінальну справу проти Є. Дядьо за заподіяння державі збитків в особливо великих розмірах, і “повернула” справу настільки успішно, що Є. Дядьо вийшов сухим із води і ще кілька років продовжував паразитувати на БКПТ. І прокуратура такий вердикт прийняла?! Аж втрутилася Львівська обласна рада, будинок продали, а горе-директора, який навіть не має чинного паспорта, виселили звідти за участю “Титану”.
    Ясно, що опікуном і кримінальних оборудок Є. Дядьо є П. Барнацький, який при кожній нагоді козиряє іменами депутатів ВР, в першу чергу Ю. Кармазіна, та відповідним чином впливає на суддів, оскільки справи тих про їхнє безстрокове призначення розглядаються в комітеті ВРУ, де П. Барнацький – старший радник. Мати людину з такими впливами у ВР, це – щось набагато більше, ніж дотримання суддями вимог законодавства.
    Тепер, коли в апеляційному порядку скасоване рішення і судді Л. Городецької за позовом П. Барнацького, я вдруге звертаюся, уже у Верховний суд України, з клопотанням про перенесення слухання справи з Галицького райсуду м. Львова, якому я не можу довіряти з вищезгаданих міркувань, в якийсь інший суд м. Львова. Знову ж, за винятком Франківського райсуду м. Львова. Наскільки мені відомо, через голову цього суду С. Мартьянову проштов[***]ть судове рішення про скасування рішення обласної ради про ліквідацію і продаж БКПТ, що вже доконано. Суддя С. Мартьянова має останнім часом певні службові клопоти і крісло під нею похитнулося, але шановна пані, наскільки ми поінформовані, зуміла вийти на секретаріат Президента України, де сказали: “залишити”. І в цьому ж горе-секретаріаті підготували подання, згідно якого П. Барнацькому у березні 2008 року присвоєно звання заслуженого юриста в групі ... ветеранів-інтернаціоналістів. Хоча він “нюхав порох” хіба на Галицькому ринку Львова, який він обслуговував як старший дільничний, ведучи там “нещадну боротьбу” з наче б міфічним рекетом.
    Планувалося також, що П. Барнацький, як політичний куратор Львівщини від Партії захисників Вітчизни (офіс обласної організації та громадська приймальна нардепа Ю. Кармазіна – в БКПТ), у складі комісії ВРУ на чолі з В. Ківаловим, прибуде до Львова трясти – є за що! – відомство А. Государського, а заодно – посприяють й збереженню бомжатного статусу згаданого помаранчевого будинку культури. Правда, на разі в тій схемі щось не спрацювало. З’явилися нові публікації про службові подвиги П. Барнацького і К.”
    Є й сенсаційне повідомлення. Гнилометр успішно випробувано в експериментах і можна приступити до його серійного виготовлення. Якби ж то на Львівщині не зруйнували всю електронну промисловість! Про що в прокуратурі й не чули. Нічого, науковці домовляються з Харковом та Донецьком, де прилад і запустять у серійне виробництво. Ще експериментальний гнилометр Львівські умільці вирішили подарувати першим особам ЛОДА. Та щойно група дарунів наблизилася зі своїм чудо-апаратом до будинку обладміністрації, той загудів, мов страшна сирена, і прилад почало зашкалювати, як лічильники Гейзера в зоні Чорнобильської катастрофи. Негайно вибігла міліцейська охорона ЛОДА, замахали руками, мовляв, забирайтеся геть! Такий конфуз! Вирішили занести новинку на просп. Т. Шевченка. Той самий ефект. Тільки наблизяться до прокуратури, прилад скаженіє. Відійдуть, ледве заспокоюється.
    Вирішили прилад доопрацювати, понизивши поріг чутливості на професійну гнилизну у тисячу разів. Потім ще на п’ятсот. Невже гнилизну не можна виміряти в надійних та об’єктивних одиницях? Інша річ, на честь кого ту одиницю назвати. Аж на цьому етапі вдосконалення проекту в НДІ прийшли люди в цивільному і запросили новаторів на співбесіду. Мовляв, як ви уявляєте собі майбутнє приладу? А якщо з ним прибудуть у столицю і вийдуть на вулицю Банківську? Чи до будинку ВР? А там почують сирену і вирішать, що почалася війна! З ким-чим?! Ну з корупцією, оргзлочинністю! Хочете паралізувати управління країни перед її вступом у СОТ, НАТО, ЄС?! Це ж - політична диверсія!
    Як бути, як бути? Переробити прилад на звичайний свисток. Який можна вставляти і зпереду, і ззаду. І свистіти, скільки душі заманеться. Але свисток не простий. З глушником. Щоб свистів нечутно. Кажуть ідею такого приладу схвалив сам ... Той, хто дякував свого часу полковникові М. Курочці. Було за що!
    В. Ф. К.