Бійтесь банкрута

Березень27200817:06

Санація, ліквідаційний бізнес та комітет кредиторів – всі ці терміни мають складні визначення і здаються людині, яка не має спеціальної освіти, заплутаними і незрозумілими. Ось, наприклад, є дві фірми, вони судяться, звинувачують одна одну у шахрайстві, закидають суди позовами та апеляціями. Хто з них правий, а хто винний – годі з’ясувати.

Насправді все не так складно, як здається на перший погляд. Наведу приклад, який буде зрозумілий кожному. Ви – порядний господар, у вас велике господарство, трохи грошенят водиться. А сусід ваш – гіркий п’яниця. Він вже все з хати пропив і сидить у боргах, як собака у реп’яхах. Почали до сусіда кредитори ходити, а він до вас: «Маю сусіде до вас справу, відбирають у мене кредитори все майно, а вартості його все рівно не вистачить, щоб всі борги перекрити. Давайте, я своє майно вам передам, а ви за мене борги заплатите. Ви до своєї господарки мою приєднаєте і будете мати, де у справах розвернутись».

«Переплачувати доведеться», – думаєте ви. А з другої сторони, господарство коло вас, далеко ходити не треба. Бери – господарюй.

Б’єте ви з сусідом по руках, підписуєте всі папери, виплачуєте його борги і вже починаєте сусідське поле орати, аж раптом вам повістка з суду приходить. Виявляється сусід звинувачує вас у тому, що ви в нього незаконно все майно відібрали.

Ви обурюєтесь, ідете до суду зі всіма документами, а суддю вже підкупили. Він ваших законних прав не визнає і відписує все майно старому господарю. Ви до вищого суду пишете, але доки ви лист писали, п’яничка встигає все своє майно вдруге іншому сусіду продати.

Приблизно така ж історія сталася з фірмою ТзОВ«Будівельна кераміка Львова», яка стала жертвою афери, прокрученої групою шахраїв. От тільки, хто чесний бізнесмен, а хто шахрай у історії з ТзОВ«Будівельна кераміка Львова» видно ще краще, ніж у наведеній вище приказці.

Суть історії така.

У 2003 році банкротує ВАТ «Львівське заводоуправління будівельних матеріалів». Майна та активів підприємства не вистачає, щоб заплатити кредиторам. По суті, і майна немає – кілька напівзруйнованих будівель. Призначається санація підприємства, складається план санації, до якого долучається фірма-інвестор. Згідно з планом санації ВАТ «Львівське заводоуправління будівельних матеріалів» та інвестор створюють ТзОВ «Будівельна кераміка Львова» зі статутним фондом 800 000 гривень. Щоб наповнити статутний фонд, ВАТ «Львівське заводоуправління будівельних матеріалів» вносить до статутного фонду ТзОВ «Будівельна кераміка Львова» своє майно на суму 300 000 гривень. Решту 500 000 гривень вносить інвестор.

Інвестор вніс живі гроші, якими гасяться борги підприємства-банкрута і, відповідно, ТзОВ «Будівельна кераміка Львова» починає на законних підставах оформляти на себе нерухоме майно, яке є часткою його статутного фонду.

Минають три роки, і ось у 2006 році ВАТ «Львівське заводоуправління будівельних матеріалів» звертається до Господарського суду Львівської області з позовом проти ТзОВ «Будівельна кераміка Львова», у якому заявляє, що це ТзОВ володіє майном заводоуправління незаконно. «Львівське заводоуправління будівельних матеріалів» просить суд повернути йому все майно, зліквідувати фірму ТзОВ «Будівельна кераміка Львова» як незаконно утворену та стягнути на користь позивача 200 000 гривень – витрати не послуги адвоката.

Всі закиди Заводоуправління розбиваються об документальну базу, наведену юристами ТзОВ «Будівельна кераміка Львова», та правоту ТзОВ можна довести і без документів, скориставшись логікою. Борги ВАТ «Львівське заводоуправління будівельних матеріалів» сплачуються? Сплачуються. Виходить кредитори свої гроші отримують? Отримують. Якщо вірити позивачеві, гроші вони отримували, але згоди на це не давали. Навіщо ж брали, якщо були не згодні? І чому позивач тягнув з судовим позовом аж три роки, прострочивши всі терміни подачі позову?

Просто якийсь театр абсурду. Але справжній театр почався пізніше.

Незважаючи на очевидність справи, судовий розгляд її затягнувся. Більше того, перед останнім засіданням суддя О.Довга, за словами О.Дзери – представника ТзОВ «Будівельна кераміка Львова» подзвонила у фірму і повідомила, що судове засідання переноситься.

Насправді засідання відбулось, як і було заплановано, та вже без представника «Будівельної кераміки…». Але що дивно, в протоколі засідання зазначено, що представник відповідача був присутній на засіданні, і це в той час, коли вона перебувала в іншому місці.

Хтось сумнівається, яке рішення прийняв суд? Звичайно, на користь ВАТ «Львівське заводоуправління будівельних матеріалів».

Задоволені всі вимоги позивача, крім однієї, – суд відмовив присудити йому 200 000 гривень. Це, напевно, для того, щоб можна було виправдатись, мовляв, суд був чесний, одну з вимог все ж таки не задовольнили.

Є у судовому рішенні ще один цікавий момент, який варто згадати. Наведу цей пункт повністю: Призначити ліквідаційну комісію товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна кераміка Львова» в складі голови ліквідаційної комісії Генташ Оксани Анатоліївни та членів ліквідаційної комісії – Фурика Андрія Ярославича, Гулик Оксани Богданівни.

Знайоме прізвище Генташ. Десь воно вже в документах з’являлося. Ось, Генташ Оксана Анатоліївна – арбітражний керуючий санацією ВАТ «Львівське заводоуправління будівельних матеріалів». Що ж це виходить? Сам п’ю, сам гуляю, сам танцюю, сам і граю.

Але не менш цікаве дійство розгорнулось після прийняттям судом вище названого рішення. За законом ТзОВ «Будівельна кераміка Львова» в десятиденний термін може оскаржити рішення суду в Апеляційному суді, що і збирається зробити, але ж розгляду справи у Апеляційному суді ніхто не чекає.

Все відсуджене майно якимось дивом у той же день – у день оголошення судового рішення – опиняється у власності ПП. «Агентство з працевлаштування Лео Ітер»! А як же бути із статтею 85 Господарсько-процесуального кодексу, відповідно до якої визначено 10 днів на подання апеляційної скарги. Власне, практика така, що судді протягом десятиденного строку, очікуючи можливої апеляції, не ставлять на судовому рішенні печатки. Але не у цій справі. Рішення суду з «мокрою печаткою» проти ТзОВ «Будівельна кераміка Львова» потрапило в БТІ у рекордно короткий термін – у день його прийняття. Саме завдяки цьому БТІ за добу виготовило всі документи на нового власника.

Постало логічне запитання, хто ж стоїть за ПП «Агентство з працевлаштування Лео Ітер», яке, повториммо, стало новим власником майна ТзОВ «Будівельна кераміка Львова». Виявилося, що ПП зареєстроване зовсім недавно – 25.12.2007 року. Не виключено, що створили його саме для цієї оборудки. Директор ТзОВ «Будівельна кераміка Львова» їде познайомитися з керівництвом ПП «Агентство з працевлаштування Лео Ітер», але знаходить за юридичною адресою фірми стоматологічний кабінет, у якому директора запевняють: ніякої агенції з працевлаштування тут ніколи не було! Цікаво, як реєструвалось це підприємство в органах держреєстрації, ДПІ та інших державних установах?

Цікаво також, кому ж дісталось майно, а це не багато і не мало, чотири земельні ділянки з залишками будівель.

«Мені що до того», – може сказати пересічний галичанин, вислухавши цю історію. «Судяться собі, ну і нехай. Навіть, якщо шахраї переможуть, я від цього багатший не стану».

От тут-то наш пересічний галичанин і зробить помилку. Припустимо, переміг порядний бізнесмен. Що він зробить? Збудує завод і створить нові робочі місця, побудує будинок, у якому будуть жити люди, відкриє магазин з якісними продуктами.

А що зробить злодій? Той хто крав, так і буде красти, і нічого путнього від нього очікувати не варто. А якщо залишитеся байдужими і дозволите йому красти і далі, то не нарікайте потім на злидні. Кожен сам обирає світ, у якому живе.

Замість післямови

Якщо пересічні українці мають право не звертати уваги на злочин, якщо він не стосується його особисто, то такі органи як міліція, прокуратура та СБУ не можуть собі такого дозволити.

ТзОВ «Будівельна кераміка Львова» звернулась з скаргам до Прокурора Львівської області п. О.Баганця, Начальника СБУ у Львівській області п. А. Матіоса та обласне управління міліції.

У фірмі мають надію, що ці установи не залишать вищезгадану справу без уваги.

Усіх,хто постраждав від рейдерської діяльності осіб, згаданих у нашій історії (а я переконаний,що таких набереться чимало),просимо зголошуватися на raiderlviv@gmail.com

Хто фінансує «фахівців» із заволодіння чужим майном? Хто прикриває цих осіб в судах та правоохоронних органах, а також про інші кумівські оборудки в галузі прикладного права? – це теми для наступних публікацій.

• 09:4404.04.08 Нетямущий
• • До речі, може автору не відомо, але він (автор) може спокійно підійти до будь-якого з державних реєстаторів та офіційно отримати інформацію про засновника (засновників) цього дивного ПП «Агентство з працевлаштування Лео Ітер». Для повноти картини.
• 09:3804.04.08 Нетямущий
• • Нічого не можу зрозуміти. Яким чином можна гасити борги підприємства-банкрута, створивши із ним нове підприємство, в чий статутний фонд, власне, інвестор і вніс кошти. Тут власне щось не так, або не договорено.
    Але відносно багатьох інших моментів, на жаль вірю, і про нехтування правилами позовної давності, і про відсутність будь-якої логіки в рішеннях і діях суду по "замовних" справах.
    Авзагалі автору статті треба було б проконсультуватися по деяких моментах, перш ніж писати, наприклад, про порядок реєстрації за дивним місцезнаходженням...
• 16:3603.04.08 Іван Миколайович
• • Цікаво, а що собі думали колишні власники, чому не відроджували виробництво? Напевно також думали кому землю збути?
• 16:1103.04.08 Христина
• • Щось ви пізно прокинулись, то ніхто не писав, то зараз загомоніли…
    Знову заказуха??? Але цікаво…
    
• 15:4203.04.08 п. Василь
• • Навіщо розбиратися, львівська суддівська мафія непереможна, італійська «Коза Ностра» плаче.
• 13:4303.04.08 п. Василь
• • Повністю згідний з Іриною, спочатку треба розібратися, і не просто розібратися, а досконало розібратися.
    Розібратись з арбітражним керуючим, скільки підприємств вона вже «реалізувала» і скільки доводить до банкрутства зараз, щоб «реалізувати».
    Розібратися з суддею, яка ходить по суду і каже, що нікого не боїться, і що в неї «все схвачено».
    Розібратися з компанією, яка створена для реалізації кримінального задуму, з директором фірми, який ще є директором кількох фірм, з засновниками на яких немає де поставити клейма.
    Розібратися у схемі кримінального задуму, а саме: за рішенням суду забиралися лише руїни – все, що залишилось від заводу… а земля???... а земельні питання можливо вирішити тільки через Ратушу.
    Правоохоронцям необхідно задуматись і трішки поворушити «наших любих депутатів і не тільки…».
    
• 23:1129.03.08 12345
• • Якщо і справді поставили печатку (гербову, а не штамп помічника) не чекаючи завершення апеляційного розгляду тоді тут явно пахне криміналом. Прекрасно знаю суддю Довгу і припускаю що велика частина написаного про судовий процес правда.
    до Ірина
    А Ви напишіть своє бачення даної справи в коментарі. Дуже цікаво
• 18:4629.03.08 Ірина
• • Перед тим, як писати "заказні" статті, варто би пану Гридину хоча би трохи розібратись в ситуації. Тоді може не писали би всяку дурню!