Політичний самогубець, або «самозвільнення» від Буняка

Вересень28200514:42

Поведінка Любомира Костянтиновича, особливо в останній рік, свідчила, що класична формула «політика – це мистецтво можливого» йому не до вподоби. Так налаштувати депутатський корпус проти себе, спалити за собою всі мости, ще треба вміти. Помилка Буняка, ба більше, його хронічна хвороба – небажання і невміння йти на компроміси. І хоча міська рада Львова – це, хай вибачать міські депутати, другий або третій ешелон української політики, проте і тут необхідно вміти знаходити спільну мову. Тим паче, коли депутатське середовище є неоднорідним: як у партійному плані, так і з точки зору різноманітності бізнес-інтересів.

Крах Буняка став неминучим наслідком його політичної недалекоглядності, і, в принципі, був запрограмований ним самим ще під час власної виборчої кампанії 2002 року. Нереальні обіцянки, які неможливо було виконати через об’єктивні обставини, неминуче повинні були відвернути з часом той електорат, який його підтримував. Взагалі, в діяльності екс-мера було декілька грубих проколів власне в розрізі створення власного авторитету серед громади та депутатського корпусу. Звичайно, передусім, це питання цілодобового водопостачання. Колишній голова обіцяв, що цілодобова вода з’явиться вже через два роки після початку його керівництва, тобто у 2004 році. В іншому випадку Буняк, за його словами, добровільно піде у відставку. Обіцянками залишились як вода, так і відставка. І хоча питання води вже набило всім оскомину і не варто було б про нього згадувати, питання тут, власне, не у воді. Скоріше, у політичній культурі та політичній відповідальності.

У контексті цієї проблематики приходить на думку випадок з першим президентом Литви (після періоду радянської окупації) Бразаускасом, коли той, маючи найвищий рейтинг серед політиків в країні, відмовився йти на чергові президентські вибори, мотивуючи це тим, що до влади повинен прийти лідер без комуністичного минулого. Схоже, до таких стандартів Любомиру Костянтиновичу не дістатися ніколи. Значно простіше було обдурити виборців, а після закінчення довгоочікуваного дворічного терміну обіцянки сказати щось на кшталт: «Ну ви ж розумієте, це ж нереально». Причому, навіть ні на секунду не знітившись від визнання власної брехні.

Зараз Буняк говорить, що програма водопостачання виконана частково. Оцінювати успішність вирішення екс-мером водної проблеми – прерогатива фахівців, проте проколи Буняка в цій сфері видно і неозброєним оком. По–перше, йому так і не вдалося в потрібних обсягах пролобіювати через Верховну Раду виділення «водного» кредиту Світового банку. По-друге, «комунікаційні таланти» відставного мера також не останньою мірою «посприяли» тому, що у Львові досі не розпочато будівництва сучасного водогону. Як зізнався один із нардепів від Львівщини у розмові з кореспондентом ЗІКу, можливість розпочати масштабне будівництво нових водогонів була ще кілька років тому. Могутній тоді міністр транспорту Георгій Кірпа пропонував допомогу власного відомства, за умови, що Буняк зуміє знайти хоч частину від необхідних коштів. Однак, за словами нардепа, далі розмов справа не зрушила з вини самого Любомира Костянтиновича.

Взагалі, говорити одне, а робити інше – характерна риса колишнього міського голови. Одне з непоодиноких і непересічних підтверджень цьому — поведінка Буняка після Скнилівської трагедії. Коли він спочатку заявляв, що навіть не був повідомлений про авіашоу, а потім змушений був вибачатися перед громадою та родичами жертв за брехню (відомо стало про існування його підпису під планом організації дійства). Конфлікти з журналістами, вчителями та таксистами, скандали навколо земельних аукціонів та самоспалення Станіслава Шендрика, звинувачення у використанні службового становища для лобіювання бізнес-інтересів власної родини зробили Буняка вкрай непопулярною фігурою посеред виборців. За різними даними, його рейтинг складає десь 4-5%. Але навіть непопулярність в очах пересічного львів’янина не завадила б добути Любомиру Буняку свого строку у кріслі міського голови.

Абсолютно безглузде протистояння з міськими депутатами викликає сумніви в адекватності поведінки екс-голови. Ідея-фікс під назвою «Високий Замок» та ігнорування рішення сесії про розпуск виконкому ради спричинили невтішний результат голосування про недовіру міському голові – 70 депутатів із присутніх 89 проголосували «за». Хоча такого повороту можна було уникнути, оскільки, за словами депутата Юрія Кужелюка, обранці були готові до компромісу, за умови, якщо голова відмовиться від ідеї про «Високий Замок» та підпише рішення сесії.

Кажуть, політик перестає бути політиком, якщо втрачає відчуття реальності. Виглядає на те, що саме це відбулося з Любомиром Буняком. Таким інтровертом, навіть агностиком і диктатором можна бути десь у Нових Васюках, але ж не у Львові. Дострокове припинення повноважень міського голови, незважаючи на всі його «заслуги», не передбачає полегшення життя міським депутатам, оскільки попереду непростий осінньо-зимовий сезон та підготовка до чергових міських виборів. Цілком ймовірно, що відставка Буняка стимулюватиме активність певних бізнесових груп у їх планах прикупити недешевої львівської землі, хоча все найкраще вже давно продано за активної участі команди екс-мера.

Не може не позначитися відставка Буняка і на виборах міського голови. Як тут не згадати липневу прес-конференцію Олекси Гудими, котрий прямим текстом озвучив бажання-рекомендацію УНП Президенту Ющенку «забрати Буняка десь на посаду в Київ» і посадити крісло мера виконуючим обов’язки Зіновія Сірика. Не виключено, що вплине вчорашня подія і на виборчу стратегію інших політичних сил та кандидатів, що їх представлятимуть. Особливо цікавою виглядає ситуація з місцевою «Батьківщиною». Зокрема, після заяви Івана Деньковича про те, що партія, можливо, висуне кандидатом на мерських виборах Любомира Буняка. Якщо це все-таки трапиться, то ефект для рейтингу партії буде аналогічним тому, якби якась із політичних партій включила до свого виборчого списку Леоніда Кучму. В такому випадку місцева «Батьківщина» зможе успішно перейняти досвід самого Буняка з політичного самознищення.

• 18:1104.10.05 N.
• • А у чому проблема? Якого бою?Процедура імпічменту мера, депутата чи президента, тобто, народнообраних, сьогодні у українському законодавстві відсутня. Буняк не перебуває під слідством і не вчинив жодного кримінального злочину. І йому взагалі нонсенс у суд подавати. Він повинен працювати далі, а якщо депутатам щось не так, то нехай вони подають у суд. Буняк повинен і далі виконувати роботу на посаді мера і проголосити збір підписів за місцевий референдум про перевибори депутатів до місцевої ради. У будь-якому випадку,народ радо проголосує за перевибори міської ради, заодно, також і нового мера. Це очевидні речі. А звідси, вони втруть носи і далі працюватимуть разом. P.S. Реальна підтримка - це мати кваліфікованого радника. А махання руками до чи після бою не вирішує нічого.
• 18:0803.10.05 Для N.:
• • "Любі друзі!" Де ви були, коли Буняк потребував вашої реальної підтримки?! Намагаєтеся махати руками після бою...
• 23:4530.09.05 N.
• • Ось пише ZIK, що тільки підтверджує мої слова: Димінський назвав Верховну Раду України «ЗАТ з необмеженими можливостями без відповідальності. У парламенті кожна політична сила відстоює перш за все свої економічні інтереси». Те саме у міській Раді. Звільнення Буняка - це команда Стецьківа його усунути, бо у Львів йдуть великі гроші з Києва (двічі по 50 млн) і Стецьків хоче за тими грошима потрапити на місце Буняка. Буняк щось би будував, і залишав доброго для Львова, нехай навіть замок (пару дурнів зірвали вереск, що не буде де псів вигулювати), але депутатам того не треба, їм потрібно так гроші "вкласти" у відбудову Львова, щоб жодного каменя не було переставлено, а зроблений потьомкінський ремонт Львова, який після першого ж дощу облізе. Це ми вже проходили, коли розмалювували Львів австрійські фірми, обіцяючи гарантію збереження фарб на будинках 30 років, які злізли за один рік. Що далі... Сумно, що порядні люди не мають місця для праці, навіть у Львові. Я б не писав, коли б не знав від своїх друзів, які працюють у міській раді, рівня корупції депутатів міської ради і їх корупційні зав"язки із депутатами від Львівщини у ВР.
• 15:0729.09.05 мент
• • Для N.: все правильно. Переконаний, що відставка Буняка вигідна лише депутатам. Буняк - був одним із представників влади, які творили історію.
• 13:1029.09.05 Lvivianyn
• • Kirpy nema sered zhyvyh, Buniaka pishly - hto napojit' Lviv vodoju cilodobovo ha? A py...dity, ne truby prokladaty, panove deputaty! Haj by vzhe Bunia tu vodu dotihnuv, bo teper vin bude sabotuvaty i "vreditielstvovat'", a za holodnu vodu nihto z hariachkuvatyh deputativ na vizmet'sia.
• 10:2529.09.05 N.
• • Проблема, яка була раніше прихована - зараз на поверхні і вона полягає у протистоянні корумпованих депутатів міської ради із некорумпованим головою цієї ради. Буняк не дає вільно дерибанити місцевий бюджет, хоч точніше, не приймає участі з депутатами у розкраданні міських грошей. Тому ті мають постійний страх перед Буняком, що він буде вибовкувати все на публіку і далі. Проблема Буняка, що доказати корупцію у середовищі депутатів усіх рівнів аж до Верховної ради практично не можливо, бо відсутня державна структура поза корупцією, яка би мала цю корупцію викривати. Вся боротьба з корупцією проводиться тільки на політичному рівні. Тому і Буняк отримує у відповідь суди, на яких він може бути тільки програшною стороною. Переконаний, що Буняк є людина порядна, якщо судити за його діяльністю у домерівські часи. На нафтопрофоді Дружба він міг теж розкрадати гроші, але збудував Одеса-Броди. Із тої ж Дружби його звільнили, бо він не давав Кучмі туди запустити руки. Тепер його виганяють з мера і просто як свідка розділу міського бюджету між депутатами, який виносить все на люди. А як при такому мерові депутати зможуть переадресовувати міські гроші на рахунки фірм своїх родичів, знайомих та просто співкорупціонерів і роблячи це все для народу і в ім"я народу?